ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №520/1490/19
адміністративне провадження №К/9901/15580/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 у складі судді Спірідонов М.О. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2019 у складі колегії суддів: Перцової Т.С., Чалого І.С., Жигилія С.П. у справі №520/1490/19 за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової Ірини Юріївни, треті особи: Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Актуаль", ОСОБА_1, ОСОБА_2, про скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- скасувати рішення №33931496 державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Рєзанової І.Ю. від 20.02.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, права власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на нежитлове приміщення гараж АДРЕСА_1 .
- скасувати рішення №34344377 державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Рєзанової І.Ю. від 20.03.2017 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на нежитлове приміщення гараж АДРЕСА_1 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2019 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Роз`яснено позивачу, що зазначена позовна вимога підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Заступник прокурора Харківської області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що предметом доказування в даній справі є обставини, що підтверджують законність чи незаконність прийнятого відповідачем рішення, яке за своєю юридичною природою є рішенням суб`єкта владних повноважень та повинне прийматись в порядку, на підставі та у порядку, визначеному законом. Вказано, що дослідження в даній справі підлягають владні, управлінські рішення відповідача щодо державної реєстрації речових прав, прийняте та вчинене відповідачем, як суб`єктом владних повноважень. Також заявником вказано, що реєстраційні дії не є похідною вимогою від цивільного спору, оскільки оскаржується сама реєстраційна дія, а не підстави її проведення. Наголошено на тому, що прокурор обгрунтовує незаконність відповідної реєстраційної дії саме порушеннями з боку державного реєстратора під час її здійснення.
Також заявник касаційної інстанції покликається на те, що Велика Палата Верховного Суду постановою від 12.06.2018 у справі № 823/378/16 (провадження) відступила від своєї правової позиції щодо наявності підстав для закриття провадження у справах з подібних правовідносин, зазначивши, що оскільки предметом спору є виключно дотримання державним реєстратором (як суб`єктом владних повноважень) під час виконання покладених на нього законом публічно-владних управлінських функцій встановленого законом порядку прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, при цьому, питання правомірності/неправомірності набуття позивачем чи третьою особою права користування на земельну ділянку, перед судом не порушується, тому такий спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Заступника прокурора Харківської області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2019 року у справі № 520/1490/19.
Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року справу № 520/1490/19 за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах Харківської міської ради до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової І.Ю., треті особи - Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Актуаль", ОСОБА_1, ОСОБА_2, про скасування рішення передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з оскарженням учасником справи рішень судів попередніх інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Повертаючи справу до Касаційного адміністративного суду, Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалі від 13 листопада 2019 року вказала, що нею вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 та від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, рішенням державного реєстратора Чугуївської міської ради Рєзанової І.Ю. №33931496 від 20.02.2019 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення гараж АДРЕСА_1 .
Рішенням державного реєстратора Чугуївської міської ради Рєзанової І.Ю. №34344377 від 20.03.2017 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення гараж АДРЕСА_1 .
Вважаючи, що державна реєстрація вказаного об`єкту за третіми особами ОСОБА_2, ОСОБА_1 здійснена з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, оскільки документи, подані державному реєстратору, не відповідали вимогам законодавства, заступник прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 звернувся до суду з даним позовом про скасування вказаних рішень державного реєстратора Рєзанової І.Ю.
Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.