ПОСТАНОВА
Іменем України
11 листопада 2019 року
м. Київ
справа №826/2800/17
адміністративне провадження №К/9901/18918/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
секретар судового засідання Кривда В.І.,
представники: позивача - Гарбузова Т.А., Дьяконова О.М., відповідача - Полякова С.Б.,
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 (суддя - Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 (головуючий суддя - Вівдиченко Т.Р., судді - Ганечко О.М., Кузьмишина О.М.) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фармлогістика" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У квітні 2017 року Приватне підприємство "Фармлогістика" (далі - ПП "Фармлогістика", Підприємство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС, відповідач) про скасування: податкового повідомлення-рішення від 18.11.2016 №0023161406 про застосування до Підприємства штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1ʼ 028ʼ 781,42 грн за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкового повідомлення-рішення від 18.11.2016 №0023171406 про застосування до Підприємства штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2040,00 грн за порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"; податкового повідомлення-рішення від 23.11.2016 №0023391406 про збільшення Підприємству суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 283ʼ 841,00 грн, в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 56ʼ 768,00 грн; податкового повідомлення-рішення (без дати та номера) про збільшення Підприємству суми грошового зобов`язання з військового збору на 89ʼ 228,60 грн, в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 38ʼ 231,62 грн; податкового повідомлення-рішення (без дати та номера) про збільшення Підприємству суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 9865,15 грн, в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 4146,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність та недоведеність висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, щодо встановлених за результатами перевірки порушень Підприємством норм податкового законодавства.
У відзиві на позовну заяву ГУ ДФС заперечувало проти позову та просило в його задоволенні відмовити. При цьому відповідач уточнив номери та дати податкових повідомлень - рішень, зазначені позивачем без дат та номерів, якими Підприємству було збільшено суми грошового зобов`язання з військового збору на 89ʼ 228,60 грн та з податку на доходи фізичних осіб на 9865,15 грн, вказавши, що це податкові повідомлення-рішення від 24.11.2016 №1415140303 та №1416140303.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 29.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019, адміністративний позов ПП "Фармлогістика" задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 18.11.2016 №0023161406 та №0023171406; податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 89ʼ 228,60 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 50ʼ 996,98 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 38ʼ 231,62 грн; податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 9865,15 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 5718,30 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4146,85 грн; стягнув на користь Підприємства понесені ним витрати щодо сплати судового збору у розмірі 21ʼ 206,45 грн (двадцять одна тисяча двісті шість гривень сорок п`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС.
Отже, суди попередніх інстанцій визнали протиправними та скасували податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС від 18.11.2016 №0023161406, №0023171406 та від 24.11.2016 №1415140303, №1416140303.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, є протиправними, оскільки порушення Підприємством податкового законодавства, встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані у акті від 02.11.2016 №450/26-15-14-02-02/36311997, не підтвердилися під час розгляду справи. Так, згідно з актом перевірки ПП "Фармлогістика" станом на 30.06.2016 має дебіторську заборгованість по експортних контрактах з фірмами-нерезидентами "ALLMed International Inc" в розмірі 1213 доларів США, "BC PHARMA BV LUGANO" - 45,50 доларів США, "BRANCH, BIOPHYT HOLDINGS LTD" - 223,62 доларів США, "AMERICAN NORTON CORPORATION" -101ʼ 723,87 доларів США, "UNIPHARM Inc. " - 25,04 доларів США, "Emfor International Ltd" - 22ʼ 932,17 доларів США, "M-INVEST LTD" - 1857,92 доларів США, "Vogt Medical Vertrieb Gmbh" - 10,89 доларів США та "Reckitt Benckiser Hungaru Kft" - 507,11 євро. Однак, врахувавши доводи позивача щодо відсутності вказаної дебіторської заборгованості та документів по взаємовідносинах з цими контрагентами-нерезидентами, суд зробив висновок, що відповідач всупереч нормам частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надав доказів, які б підтверджували наявність у ПП "Фармлогістика" дебіторської заборгованості за операціями із вказаними нерезидентами, та відповідно правомірність прийнятих податкових повідомлень ГУ ДФС від 18.11.2016 №0023161406 та №0023171406. Недоведеність відповідачем порушень Підприємством норм Податкового кодексу України при оподаткуванні доходів, виплачених фізичним особам, слугувало підставою і для визнання протиправними й скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2016 №1415140303, №1416140303 про збільшення сум грошових зобов`язань з військового збору на 89ʼ 228,60 грн, а також з податку на доходи фізичних осіб на 9865,15 грн.
ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Доводи відповідача фактично обґрунтовані посиланням на обставини, що були встановлені під час перевірки ПП "Фармлогістика".
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач у відзиві на скаргу просить залишити її без задоволення як безпідставну, а судові рішення - без змін.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача підтримав касаційну скаргу, а представники позивача заперечували проти задоволення касаційної скарги, вважаючи наведені в скарзі доводи необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтування заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Фармлогістика" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт від 02.11.2016 №450/26-15-14-02-02/36311997. Згідно з висновками, викладеними в цьому акті, Підприємство, крім іншого, порушило норми пункту 160.1 статті 160, абзацу "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 168.1.1 та 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК), статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР), пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет №15-93).
Висновки контролюючого органу про порушення ПП "Фармлогістика" порядку ведення податкового обліку, здійснення розрахунків в іноземній валюті, встановлених вищезазначеними нормами, обґрунтовані посиланням на такі обставини:
1) Підприємство занизило податок на доходи, отримані нерезидентом з джерелом їх походження з України, за 2013 - 2014 роки на загальну суму 227ʼ 073,00 грн. Такий висновок в акті перевірки обґрунтований тим, що Підприємство не підтвердило статус фірм-нерезидентів "Lubandy Logistic Servises e, U" та "RID Logistic Solutions Gmbh" як резидентів Республіки Австрія для застосування статті 21 Конвенції між Урядом Республіки Австрія і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 20.05.1999 та не сплатило до бюджету 15% від суми виплачених їм доходів;
2) Підприємство не утримало податок з доходу свого працівника - директора ОСОБА_1, отриманого у вигляді оплати вартості послуг мобільного зв`язку по виставлених рахунках-фактурах (послуги з міжнародного роумінгу) без фактичного його перебування у відрядженні за кордоном та не оподаткувало військовим збором дохід в розмірі 3ʼ 365ʼ 682,18 грн, виплачений фізичній особі ОСОБА_2 як орендна плата згідно з договором оренди приміщення. Внаслідок цих податкових правопорушень знижено податок на доходи фізичних осіб за 2013 -2016 роки на загальну суму 5718,30 грн та військовий збір за 2015- 2016 роки на загальну суму 50ʼ 996,98 грн;
3) Підприємство порушило строки розрахунків в іноземній валюті по експортних контрактах з фірмами-нерезидентами "ALLMed International Inc.", "BC PHARMA BV LUGANO BRANCH", "BIOPHYT HOLDINGS LTD", "AMERICAN NORTON CORPORATION", "UNIPHARM Inc. ", "Emfor International Ltd", "M-INVEST LTD", "Vogt Medical Vertrieb Gmbh", "Reckitt Benckiser Hungaru Kft" та не задекларувало дебіторську заборгованість по деяких із указаних нерезидентів.
На підставі акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження ГУ ДФС прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.11.2016 №0023161406, №0023171406, від 23.11.2016 №0023391406 та від 24.11.2016 №1415140303, №1416140303, з яких, як вже було зазначено, в судовому порядку визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 18.11.2016 №0023161406, №0023171406 та від 24.11.2016 №1415140303, №1416140303. Питання правомірності податкового повідомлення-рішення від 23.11.2016 №0023391406 знаходиться поза межами касаційного перегляду справи, оскільки стосовно цього податкового повідомлення-рішення немає висновку в резолютивних частинах судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій .
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша).
У преамбулі Декрету №15-93 (Декрет втратив чинність з 07.02.2019 згідно із Законом України від 21.06.2018 №2473-VIII) визначено, що цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов`язки суб`єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
У Декреті також вирішено питання щодо компетентного органу, який має право застосовувати санкції за порушення його норм. Таким повноважним органом є Національний банк України (стаття 16 Декрету №15-93).
Отже, санкції, передбачені статтею 16 Декрету №15-93, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами, до яких ГУ ДФС не відноситься.
Верховний Суд України неодноразово висловлювався щодо такого правозастосування у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 27.04.2004 у справі №3-661к04, від 07.02.2012 у справі №21-904во10.
Висновок Верховного Суду України полягає у тому, що статтею 16 Декрету питання щодо компетентного органу, який має застосовувати санкції за порушення приписів Декрету, вирішено однозначно - повноважним органом є Національний банк України.
За таких обставин у ГУ ДФС не було повноважень для застосування до Підприємства штрафних (фінансових) санкцій та прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.11.2016 №0023171406.
Висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідач не довів порушення позивачем встановленого правовими нормами порядку справляння податку на доходи фізичних осіб і військового збору при сплаті оператору мобільного зв`язку 38ʼ 122,00 грн за надані послуги зв`язку в системі міжнародного роумінгу та орендної плати фізичній особі у розмірі 3ʼ 365ʼ 682,18 грн, відповідає обставинам у справі, які встановлені з дотриманням процесуальних норм, та правильному застосуванню норм матеріального права.
За визначенням підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).