ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №1540/3824/18
адміністративне провадження №К/9901/26134/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (у складі головуючого судді Аракелян М.М.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Бітова А.І., суддів: Лук`янчук О.В., Ступакової І.Г.)
у справі №1540/3824/18
за позовом ОСОБА_1
до прокуратури Одеської області
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Одеської області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Одеської області №1042к від 18 червня 2018 року про звільнення радника юстиції ОСОБА_1 з посади заступника керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури та з органів прокуратури з 5 лютого 2018 року;
- стягнути з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 5 лютого 2018 року за весь час затримки по день фактичного розрахунку згідно з статтями 116, 117 КЗпП України;
- стягнути з прокуратури Одеської області, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року від 21 березня 2019 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Одеської області №1042к від 18 червня 2018 року. Провадження у справі в цій частині вимог закрито.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з прокуратури Одеської області на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 5 лютого 2018 року за весь час затримки по день фактичного розрахунку згідно зі статтями 116, 117 КЗпП України.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 4 квітня 2005 року був прийнятий на роботу в органи прокуратури Одеської області, а з 15 грудня 2015 року призначений на посаду заступника керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури.
6. Наказом прокурора Одеської області № 238к від 1 лютого 2018 року ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури та органів прокуратури за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 5, 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру").
7. Листом №11-124-18 від 1 лютого 2018 року відповідач сповістив ОСОБА_1 про прийняття зазначеного наказу та зазначив про необхідність прибуття до відділу роботи з кадрами прокуратури Одеської області з метою ознайомлення з наказом, здачі посвідчення працівника органів прокуратури, отримання трудової книжки та отримання копії наказу про звільнення.
8. 6 лютого 2018 року у приміщенні Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_1 було вручено копію наказу про його звільнення та трудову книжку.
9. Згідно з листом №11-9660-17 від 27 квітня 2018 року відповідач повідомив позивача, що станом на 27 квітня 2018 року документи щодо непрацездатності у період з 26 січня 2018 року по 2 лютого 2018 року до прокуратури області не надходили. У табелях обліку використання робочого часу, складених Ізмаїльською місцевою прокуратурою, 26 січня 2018 року, 29-31 січня 2018 року, 1 лютого 2018 року обліковані як робочі дні (8 годин) відпрацьовані позивачем, за вказані дні нараховано та виплачено заробітну плату. У зв`язку з чим, необхідно надати до відділу роботи з кадрами прокуратури області оригінал листка непрацездатності за період з 26 січня по 2 лютого 2018 року.
10. Наказом прокурора Одеської області №1042к від 18 червня 2018 року наказ прокурора Одеської області №238к від 1 лютого 2018 року змінено в частині дати звільнення (з 5 лютого 2018 року). Вказано, що наказом № 238к від 1 лютого 2018 року радника юстиції ОСОБА_1 на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №30дп-18 від 24 січня 2018 року звільнено з посади заступника керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури та органів прокуратури за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 5, 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру"). У подальшому, про перебування у тимчасовій непрацездатності з 26 січня 2018 року ОСОБА_1 не повідомляв та документів, які б це підтверджували до відділу роботи з кадрами прокуратури області або Ізмаїльської місцевої прокуратури не надавав. У ході судового розгляду адміністративної справи №815/1022/18 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування вказаного наказу, останнім надано копію листка непрацездатності серії АГШ №565124 про перебування у період з 26 січня 2018 року по 2 лютого 2018 року на лікуванні. За таких обставин, дата звільнення 1 лютого 2018 року підлягає зміні.
11. У зв`язку з чим, листом №11-8818 вих.18 від 18 червня 2018 року відповідач повідомив позивача про необхідність прибути до відділу роботи з кадрами прокуратури Одеської області та надати трудову книжку для внесення відповідних записів до трудової книжки.
12. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі №815/1022/18, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування наказу №238к від 1 лютого 2018 року, поновлення позивача в органах прокуратури на посаді заступника керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури, зарахування до стажу роботи в органах прокуратури періоду вимушеного прогулу та стягнення з прокуратури Одеської області на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовлено повністю.
13. Не погоджуючись з розрахунком, здійсненим з ним, в частині середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
14. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутні підстави для стягнення з прокуратури Одеської області на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки з позивачем фактично відбувся повний розрахунок по 5 лютого 2018 року, який є останнім робочим днем, включно та відсутня вина відповідача при виконанні вимог статті 116 КЗпП України.
15. Також порушення вимог статті 116 КЗпП України в обставинах даної справи судом першої інстанції не встановлено, протиправність наказу про звільнення в судовому порядку не встановлювалась, отже підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача відсутні.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що з ним не здійснювався розрахунок за відпрацьований ним робочий день 5 лютого 2018 року через те, що за цей день відповідачем нібито було оплачено раніше, тобто самовільно без його згоди здійснено взаємозалік замість оплаченого відпрацьованого робочого дня 1 лютого 2018 року на відпрацьований ним робочий день 5 лютого 2018 року.