ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №804/6862/16
адміністративне провадження №К/9901/22010/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Кашпур О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 804/6862/16
за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Царікової О.В.,
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Дадим Ю.М., суддів Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 13 жовтня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач-1), Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач-2) та просила:
1.1. стягнути із Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку моральної шкоди у розмірі 50000 грн 00 коп.
1.2. стягнути зі Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 квітня 2016 року до дня винесення судового рішення по справі.
2. На обґрунтування позову зазначила, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року в справі №804/15467/15 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 310К від 02 жовтня 2015 року; зобов`язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку поновити ОСОБА_1 на роботі в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за тією ж спеціальністю, кваліфікацією та посадою, яку вона займала в Дніпровському територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, стягнуто з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 жовтня 2015 року по 28 квітня 2016 року. Вказане рішення набрало законної сили 21 вересня 2016 року.
2.1. Оскільки вказане рішення суду на момент звернення до суду із зазначеним позовом не виконано та ОСОБА_1 на роботі не поновлено, позивач просить стягнути зі Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 квітня 2016 року до дня винесення судового рішення по справі.
2.2. Окрім того, позивач вказує, що через незаконне звільнення вона зазнала сильних душевних страждань, у зв`язку з приниженням особистої гідності та ділової репутації, неможливістю належним чином забезпечувати себе та своїх малолітніх дітей та просить суд стягнути зі Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку моральну шкоду у розмірі 50000 грн 00 коп.
3. Відповідачем -1 - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що ОСОБА_1 звільнено за частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у зв`язку з ліквідацією структурного підрозділу - Дніпропетровського територіального управління, з дотриманням процедури вивільнення працівників, встановленої трудовим законодавством. З огляду на те, що структурний підрозділ, в якому працювала позивач, ліквідовано без визначення правонаступництва, то і поновлення ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді є фактично неможливим. За наведених обставин, відповідачем -1 ніяким чином не допускалося порушення трудових прав позивача, у зв`язку із чим відсутні підстави для стягнення з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку середнього заробітку за час вимушеного прогулу і, відповідно, моральної шкоди на користь позивача.
4. Від відповідача -2 до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що Східне територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не порушувало прав ОСОБА_1, оскільки вказана особа у період з 05 лютого 2014 року по 05 жовтня 2015 року працювала в Дніпропетровському територіальному управлінні НКЦПФР на посаді заступника начальника. Наказом Голови НКЦПФР №310К від 02 жовтня 2015 року її було звільнено, у зв`язку з ліквідацією Дніпропетровського територіального управління НКЦПФР згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Дніпропетровське територіальне управління НКЦПФР припинено шляхом ліквідації, отже Східне територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку е є його правонаступником, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
4.1. До того ж, в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №804/15467/15 суд не зобов`язує Східне територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вчиняти якісь дії щодо ОСОБА_1, зокрема, працевлаштовувати останню, а тому відсутні правові підстави для звернення позивача із позовними вимогами до Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Наказом Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02 жовтня 2015 року № 310К ОСОБА_1 - заступника начальника Дніпропетровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з 05 жовтня 2015 року звільнено, у зв`язку з ліквідацією Дніпропетровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
6. Вважаючи підстави свого звільнення необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного трудового законодавства України, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
7. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №804/15467/15 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 310К від 02 жовтня 2015 року; зобов`язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку поновити ОСОБА_1 на роботі в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за тією ж спеціальністю, кваліфікацією та посадою, яку вона займала в Дніпровському територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; стягнуто з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 жовтня 2015 року по 28 квітня 2016 року. Вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року.
8. Однак, зазначене судове рішення відповідачами виконано не було, а ОСОБА_1 не було поновлено на роботі в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
9. У зв`язку із зазначеним, позивач звернулася до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29 квітня 2016 року до дня винесення судового рішення по справі.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
10. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
10.1. стягнуто з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 квітня 2016 року по 20 березня 2017 року у сумі 60806 грн 43 коп, без урахування податків та зборів.
10.2. стягнуто з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
11. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку, що зазначена постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №804/15467/15 виконана не була, ОСОБА_1 не було поновлено на роботі в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, отже середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 квітня 2016 року по 20 березня 2017 року підлягає задоволенню.
11.1. Додатково суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем надано до суду достатньо доказів понесених нею втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, заподіяних відповідачем своїми незаконними діями у вигляді несвоєчасного виконанням постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №804/15467/15.
ІV. Касаційне оскарження
12. Не погодившись з постановою суду першої та апеляційної інстанцій, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано 26 жовтня 2017 року.
13. У касаційній скарзі Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права, а саме:
13.1. суди помилкового посилаються на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №804/15467/15, в якій ухвалено стягнути з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 жовтня 2015 року по 28 квітня 2016 року, оскільки вказана постанова була скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2017 року.
13.2. також суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду передбаченого статтею 99 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року).
13.3. щодо задоволених судами попередніх інстанцій позовних вимог про стягнення моральної шкоди заявник касаційної скарги вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в неї була нервова напруга та депресивний стан. Крім того, судами не наведеним мотиви, що підтверджують факти заподіяння позивачу моральної шкоди, наявності причинного зв`язку між понесеними позивачем втратами матеріального характеру і протиправними діями відповідача-1.
13.4. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення попередніх інстанцій та прийняте нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
14. 30 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Пасічник С.С. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 804/6862/16 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
15. 21 листопада 2017 року справа № 804/6862/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
16. 27 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли письмові пояснення Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо підтримання касаційної скарги в який відповідач-2 підтримує касаційну скаргу з підстав та мотивів зазначених у касаційній скарзі.
17. 01 грудня 2017 року позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якій вона спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
16. 24 січня 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року), касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
18. 27 лютого 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого судді Желтобрюх І.Л., суддів Шарапи В.М., Білоуса О.В.
19. 30 травня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 518/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
20. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н.В., судді Кашпур О.В., Уханенка С.А.
20.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 листопада 2019 року визначено склад суду: головуючого суддя Шевцову Н. В., судді Кашпур О.В., Бевзенка В.М.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
19. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
22. Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.