ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2019 року
Київ
справа №826/15601/14
адміністративне провадження №К/9901/8195/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
при секретарі судового засідання Горбатюку В.С.
за участю:
представника позивача Капустінської О.Г.,
представника відповідача Денисенко О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2014 (головуючий суддя Шулежко В.П., судді: Іщук І.О., Погрібніченко І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 (головуючий суддя Глущенко Я.Б., судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.) у справі №826/15601/14 за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" звернулося до адміністративного суду з позовом до ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.20104, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 у справі №826/15601/14.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №826/15601/14 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою верховного Суду від 14.11.2019 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.11.2019.
В обґрунтування касаційної скарги, з урахуванням додаткових пояснень, позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема статті 14 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Позивач вважає, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, чим порушено норми процесуального права. Позивач зазначає, що суди повинні були встановити чи здійснювало ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" передачу продукції іншому суб`єкту, чи повинен позивач сплачувати акцизний податок під час внутрішнього переміщення продукції між складськими приміщеннями, що належать ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт". Як наголошує позивач, підприємство під час переміщення продукції не здійснювало його передачу будь-якій іншій особі, а отже товар не вибував з права власності, користування чи розпорядження позивача. Позивач звертає увагу, що товар переміщено в межах одного підприємства упродовж липня 2014 року, відтак, відсутні підстави для застосування у даних правовідносинах норм законодавства, що вступили в силу з 01.01.2015, а саме, підпункт 213.1.1 пункт 213.1 статті 213 Податкового кодексу України з 01.01.2015 доповнено словами "в межах одного підприємства". Таким чином, переміщення підакцизних товарів (продукції) в межах однієї юридичної особи не призводить до передачі прав власності на такі товари (продукцію) іншим особам, і відповідно не є об`єктом оподаткування акцизним податком - вважає позивач. Крім того, позивач вказує, що судами попередніх інстанцій не надано правового обґрунтування своєї позиції щодо правильності розрахунку штрафних санкцій, залишено поза увагою об`єкт (база) оподаткування. Як вбачається з акту перевірки, податковий орган під час розрахунку штрафних санкцій безпідставно додав до вартості підакцизної продукції (спирту) акцизний податок та податок на додану вартість, при тому, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення акцизного податку і податку на додану вартість до вартості продукції при розрахунку штрафних санкцій.
Відповідач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався.
У судовому засіданні представники сторін висловили свої позиції. Позивач підтримав вимоги касаційної скарги про скасування судових рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, просив суд прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Ухвалою суду від 26.11.2019 без виходу до нарадчої кімнати здійснено заміну відповідача його правонаступником, а саме - Державну фіскальну службу України замінено на Державну податкову службу України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.20104 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015, судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови про скасування рішення судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами сектору контролю за виробництвом спирту, спиртової продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та адміністрування акцизного податку відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ Міндоходів у Тернопільській області на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, згідно наказу від 17.07.2014 №296 "Про проведення фактичної перевірки Марилівського МПД ДП "Укрспирт" (код 37199618)" та на підставі направлень від 18.07.2014 №155-156, акту відмови від допуску до перевірки від 21.07.2014 №58/21 -01/37199618, акту відмови розписатися у направленні на перевірку від 21.07.2014 №59/21-01/37199618, з відома керівника Марилівського МПД ДП "Укрспирт" проведена фактична перевірка ДП "Укрспирт" за місцем провадження діяльності: с.Нагірянка, Чортківського району Тернопільської області з питань дотримання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво та обіг спирту етилового з питань дотримання вимог законодавства щодо відвантаження фракції головної етилового спирту за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, с.Нагірянка, вул.Заводська, 1.
За результатами перевірки складено акт від 22.07.2014 №60/21-01/37199618 "Про результати фактичної перевірки ДП "Укрспирт", код ЄДРПОУ 37199618, за місцем провадження діяльності с.Нагірянка, Чортківського району Тернопільської області з питань дотримання вимог законодавства щодо відвантаження фракції головної етилового спирту.
Згідно з висновками, викладеними в акті перевіркою встановлено порушення підпункту 16.1.13 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України; пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, пункту 213.12 статті 213 Податкового кодексу України; статті 14 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що позивач здійснив відвантаження фракції головної етилового спирту з Марилівського МПД ДП "Укрспирт" на адресу Лужанського МПД ДП "Укрспирт" у кількості 13810,86 дал. без погодження відпуску алкогольної продукції з представником органу державної податкової служби, який на акцизному складі позивача робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.
Відповідного дозволу уповноваженого представника податкового органу позивач не отримував, необхідні відмітки на товарно-транспортних накладних відсутні та ці обставини позивачем не заперечуються.
На підставі акту перевірки від 22.07.2014 №60/21-01/37199618 Державною фіскальною службою винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 11.09.2014 №000293, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 23ʼ377ʼ918,00грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що позиція ДП "Укрспирт" щодо відсутності необхідності погоджувати відпуск спирту при його транспортуванні, з одного акцизного складу на інший, з органом державної податкової служби є необґрунтованою та такою, що суперечить положенням статті 230 Податкового кодексу України, оскільки зазначена норма Податкового кодексу України не передбачає жодних виключень, незалежно від того, чи транспортування здійснюється між складами одного суб`єкта господарювання чи між складами різних суб`єктів господарювання. Таким чином, позивачем порушено вимоги статті 230 Податкового кодексу України та частини шостої статті 14 Закону "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що підтверджується актом перевірки та товарно-транспортними накладними. Щодо нарахування штрафних санкцій, суди погодились із правильністю розрахунку суми застосованих до позивача відповідно до абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" санкцій, яка складається з 200% вартості вивезеної продукції, обчисленої виходячи з її ціни, вказаної в товарно-транспортних накладних (0,00 грн), ставки акцизного податку на рівні, встановленому підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (70,53 грн за 1 літр) та податку на додану вартість.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.
За змістом статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважаються акцизним складом. Акцизним складом також вважаються виробничі приміщення на території суб`єкта господарювання, де суб`єктом господарювання виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби. На акцизних складах постійно діють представники органу доходів і зборів за місцем розташування акцизного складу.
Згідно з підпунктами 230.1, 230.2, 230.11 статті 230 Податкового Кодексу України акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку. На акцизних складах постійно діють представники контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу. Основним завданням представника контролюючого органу на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України.
Пунктом 230.15 статті 230 Податкового кодексу України встановлено, що під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, в якій представник контролюючого органу на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.