1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



28 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 372/2285/16-а

адміністративне провадження № К/9901/20134/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Кравчука В. М., Чиркіна С. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Обухівського районного суду Київської області (у складі головуючого судді Проць Т. В.) від 23 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Костюк Л. О., суддів Бужак Н. П., Твердохліб В. А.) від 09 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання права на пенсію,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Обухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - Обухівське ОУПФУ, Управління, ПФУ відповідно), у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила визнати за нею право на пенсію державного службовця в розмірі 70 % від заробітної плати з 22 серпня 2014 року з правом переходу на вказаний вид пенсії з 01 квітня 2015 року.

Обухівський районний суд Київської області постановою від 23 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у березні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Обухівського районного суду Київської області від 23 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року і ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивачка зазначила, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права і не дослідили належним чином усі обставини справи.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 березня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд."Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27 листопада 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

ОСОБА_1 з 03 січня 2007 року по 31 березня 2015 року працювала провідним спеціалістом сектору зберігання та обліку фотодокументів Центрального державного кінофотофоноархіву України, що підтверджується записами у трудовій книжці та довідками роботодавця про складові та розмір заробітної плати, які містяться в матеріалах справи.

21 серпня 2014 року позивачка звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області, правонаступником якого є Обухівське ОУПФУ, із заявою про перерахунок пенсії за віком, і розпорядженням Управління від 02 вересня 2014 року № 149947 ОСОБА_1 було допризначено пенсію, як працюючому пенсіонеру, у розмірі 2 623,03 грн.

З матеріалів справи також убачається, що розпорядженням відповідача від 09 квітня 2015 року № 149947 пенсію ОСОБА_1 було перераховано за аналогічною заявою позивачки від 01 квітня 2015 року. Після такого перерахунку розмір пенсії, як непрацюючому пенсіонеру у зв`язку із звільненням, становив 2 624,25 грн.

У подальшому, 07 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Управління із заявою, у якій просила здійснити їй перерахунок пенсії, як державного службовця.

Відповідач задовольнив зазначену заяву позивачки, і розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області від 23 квітня 2015 року № 149947 пенсію ОСОБА_1 було перераховано у зв`язку із переходом з одного виду пенсії на інший. Розрахунок проводився відповідачем із розрахунку 60 % від заробітної плати, внаслідок чого розмір пенсії, як державного службовця, склав 2 150,96 грн.

Вважаючи неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області (правонаступником якого є Обухівське ОУПФУ) щодо розрахунку розміру пенсії державного службовця із розрахунку 60 % (а не 70 %) від заробітної плати, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.


................
Перейти до повного тексту