ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №348/400/17
адміністративне провадження №К/9901/35170/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25.05.2017 (в складі головуючого судді - Міськевич О.Я.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 (в складі: головуючого судді - Іщук Л.П., суддів: Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.) у справі 348/400/17 за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
В лютому 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, уточнивши який, просив:
- визнати неправомірною відмову Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - Надвірнянське ОУПФУ) у здійсненні перерахунку трудового стажу в пільговому обчисленні; у зарахуванні до заробітної плати, з якої обраховується пенсія, районного коефіцієнту, північної надбавки та відмову у знятті коефіцієнту обмеження 5,6;
- зобов`язати Надвірнянське ОУПФУ здійснити з 14.10.2016 перерахунок трудового стажу в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) за період з 04.02.2011 по 17.09.2012 за стаж роботи в районах Крайньої Півночі;
- зобов`язати відповідача здійснити з 14.10.2016 перерахунок його пенсії із урахуванням розміру заробітної плати із включенням сум районного коефіцієнта 1,7 та північної надбавки 1,5 за період з 01.05.1992 по 30.04.1997;
- зобов`язати Надвірнянське ОУПФУ здійснити з 14.10.2016 перерахунок його пенсії, знявши обмеження коефіцієнту заробітної плати 5,6 за період з 01.05.1992 по 30.04.1997, та виплатити недоотримані суми пенсії з 14.10.2016;
- залишити без розгляду його позовні вимоги з 22.05.2012 по 13.10.2016.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2017 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2017 року в частині зобов`язання Надвірнянського ОУПФУ здійснити з 14.10.2016 перерахунок трудового стажу позивача в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) за період роботи з 04.02.2011 по 17.09.2012 в районах Крайньої Півночі скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні вказаних вимог. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що законами України не передбачено можливість включення в заробітну плату північної надбавки та районного коефіцієнту, а також пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі. Вважає необгрунтованими посилання судів на Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав в області пенсійного забезпечення, оскільки в даній Угоді регулюється питання зарахування трудового стажу, а не визначення складових заробітної плати для обчислення чи перерахунку пенсії.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Суд касаційної інстанції, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському ОУПФУ, де отримує пенсію за віком з 22.05.2012.
Згідно з архівною довідкою № 01/01/02-17/7852 від 18.07.2016, виданою філією "Газпромнафта-Муравленко" позивач працював повний робочий день в Управлінні технологічного транспорту" №6 Нафтогазодобувного управління "Суторминськнафта" Виробничого об`єднання "Ноябрськнафтогаз" на посадах водія, машиніста підйомника в період з 14.12.1991 по 11.05.1998. Заробітна плата нараховувалась з врахуванням районного коефіцієнта 1,7 і північних надбавок. Відрахування в Пенсійний фонд здійснювались згідно встановлених норм.
В період з 04.02.2011 по 17.09.2012 позивач працював водієм автомобіля другого класу у філіалі будівельно - монтажного управління №1 ВАТ в "Інкомнафторемонт" Ямало-Ненецького автономного округу м. Ноябрськ на постійній основі. Зазначене підприємство знаходилося в м. Ноябрськ Ямало-Ненецького автономного округу.
Цей населений пункт відповідно до Указу Президіуму Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 № 148 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" і відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР, як в редакції від 10.11.1967 № 1020, так і в новій редакції від 03.01.1983 № 12, відноситься до районів Крайньої Півночі.
Стаж роботи позивача на вказаному підприємстві підтверджується відповідними записами у трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та записом про місцезнаходження підприємства, де він виконував роботи.
Також судами встановлено, що відповідачем встановлено обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 за період роботи позивача з 01.05.1992 по 30.04.1997 при обчисленні його пенсії, що підтверджується розрахунком заробітної плати.
В грудні 2016 року позивач звернувся до Надвірнянського ОУПФУ із заявою про зарахування йому в пільговому обчисленні (рік за півтора) періоду роботи в "Інкомнафторемонт" з 04.02.2011 по 17.09.2012 як трудовий стаж в районах Крайньої Півночі, а також про зарахування районного коефіцієнту, північної надбавки та зняття обмеження заробітної плати коефіцієнтом 5,6 за період його роботи в Управлінні технологічного транспорту №6 Нафтогазодобувного управління на підставі довідки про заробітну плату № 01/01/02-17/7852 від 18.07.2016, виданої Філіалом "Газпромнафта-Муравленко" ВАТ "Газпромнафта-ННГ" за період з 01.05.1992 по 30.04.1997.
Відповідач листом від 23.12.2016 № 394/К-15 повідомив позивача про відсутність підстав для врахуванні до його заробітної плати районних коефіцієнтів та північної надбавки, скасування обмеження коефіцієнту заробітної плати - 5,6 при обчисленні його пенсії та відмовлено у зарахуванні в пільговому обчисленні (рік за півтора) стажу роботи в районах Крайньої Півночі.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов в частині пільгового обчислення стажу, суд першої інстанції виходив з того, що пільгове обчислення стажу передбачене законодавством колишнього СРСР, а період роботи позивача в спірний період підтверджується трудовою книжкою та архівною довідкою.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи судове рішення суду першої інстанції в цій частині, виходив з того, що до стажу роботи після 1991 року, чинним законодавством не передбачено врахування цих періодів роботи в пільговому обчисленні. Зокрема, Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року встановлені спеціальні правила врахування таких періодів роботи лише при визначенні права на пенсію, а не при обчисленні розміру трудового стажу.
Задовольняючи позов в частині перерахунку пенсії позивача із врахуванням розміру заробітної плати із включенням сум районного коефіцієнту та північної надбавки за період роботи позивача з 01.05.1992 по 30.04.1997, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пенсійним органом не в повній мірі застосовано норми міжнародної угоди, оскільки відповідно до п. 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (надалі Угода) обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії. Отже, в даній угоді немає жодних застережень та заборон включати надбавки до заробітної плати (районні коефіцієнти, північну надбавку).
Щодо позовних вимог про зняття коефіцієнту 5,6 за період з 01.05.1992 по 30.04.1997 при обчисленні пенсії позивача, то задовольняючи вказану вимогу суди виходили з того, що на час отримання позивачем заробітної плати у вказаний період обмежень максимальної величини заробітної плати не існувало, оскільки таке обмеження встановлено лише 13.07.1998 постановою Кабінету Міністрів України №1064.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Гарантії конституційного права людини на соціальний захист визначені в положеннях Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) та Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII).
Відповідно до п. 5 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.
Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, встановлено Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" та від 26.09.1967 "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 №530/П-28.
Згідно п. 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 - за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.
Разом з тим, спірні правовідносини виникли у зв`язку з неврахування відповідачем в пільговому обчисленні періодів роботи позивача з 04.02.2011 по 17.09.2012 у філіалі будівельно - монтажного управління №1 ВАТ в "Інкомнафторемонт" Ямало-Ненецького автономного округу м. Ноябрськ, тобто періодів роботи після 01.01.1991, врахування яких в пільговому обчисленні чинним законодавством не передбачено.
Так, відповідно до ст. 3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992).
Тобто, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.
Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні, а тому судові рішення у відповідній частині підлягають скасуванню.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права висловлена Верховним Судом в постановах від 31.01.2018 (справа №676/7065/14-а) та від 30.05.2019 (справа №348/2974/14-а).