ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №589/4735/16-а
адміністративне провадження №К/9901/23466/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачук А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13.01.2017 (у складі головуючого судді Литовка М.І.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 (у складі: головуючого судді - Мінаєвої О.М., суддів: Макаренко Я.М., Шевцової Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій проитправними та зобовязання здійснити перерахунок,
УСТАНОВИВ:
В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - Шосткинське ОУПФУ) щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітної плати судді з 05.10.2016 з урахуванням раніше проведених виплат.
Позов обґрунтував тим, що до його стажу роботи на посаді судді, зокрема зараховується календарний період проходження строкової військової служби, половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та робота на прокурорських посадах, що в свою чергу дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 % суддівської винагороди, оскільки за кожний повний рік на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 % заробітної плати судді.
Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Шосткинського ОУПФУ щодо відмови у перерахунку позивачу щомісячного грошового утримання судді.
Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 раніше призначене щомісячне довічного грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітної плати судді з 05.10.2016 з урахуванням раніше проведених виплат.
Не погодившись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга аргументована тим, що відповідно до ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VІІІ від 02.06.2016, стаж роботи позивача на посаді судді становить 20 років 02 місяці 12 днів. Календарний період проходження позивачем військової служби, половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі та робота на прокурорських посадах не підлягають зарахуванню до стажу роботи позивача на посаді судді, оскільки не передбачені вказаним Законом.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Позивач правом на подання заперечення на касаційну скаргу відповідача не скористався.
У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що позивач звільнений з посади судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області згідно з постановою Верховної ради України №1600-VIII від 22.09.2016 у відставку.
05 жовтня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення довічного грошового утримання судді у відставці. 05.10.2016 року позивачу призначена виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% грошового утримання судді, виходячи із стажу роботи - 20 років 2 місяці 11 днів.
При розрахунку розміру довічного грошового утримання відповідачем не враховано до стажу роботи суддею час проходження позивачем військової служби з 10.05.1979 по 28.05.1981 (2 роки 19 днів), половини строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1987 по 28.06.1991 (1 рік 10 місяців 28 днів) та роботу на прокурорських посадах в Шосткинській міжрайонній прокуратурі Сумської області з 16.09.1991 по 22.09.1995 (4 роки 6 днів).
Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами щодо перерахунку і виплати йому з 05.10.2016 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% заробітної плати судді відповідно доданого розрахунку стажу судді, який має право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який складає 28 років 2 місяці і 7 днів.
26 жовтня 2016 року від відповідача надійшло повідомлення, відповідно до якого, з 05.10.2016 позивачу призначено довічне грошове утримання в розмірі 80% з посадового окладу станом на 30.09.2016.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на підставі законодавства, чинного на час призначення позивача на посаду судді, період проходження строкової військової служби (2 роки 19 днів), половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (1 рік 10 місяців 28 днів) та робота на прокурорських посадах (4 роки 6 днів) підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та в сукупності зі стажем роботи на посаді судді (20 років 2 місяці 11 днів) дає право на призначення позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від грошового утримання працюючого судді.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.
На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402).
Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Таким чином, спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі - закон №2453).
За правилами частини першої статті 120 Закону №2453-VI, в редакції діючій на час подання позивачем заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.