ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №621/1824/17
адміністративне провадження №К/9901/24171/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 08.09.2017 (у складі головуючого-судді Шахової В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного від 25.10.2017 (в складі колегії суддів: головуючого судді Лях О.П., суддів: Старосуда М.І., Яковенка М.М.) у справі №621/1824/17 за позовом ОСОБА_1 до Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В серпні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі - Зміївське ОУПФУ) у здійсненні їй як судді у відставці перерахунку щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-50/330 та №04- 50/331 від 13.06.2017;
- зобов`язати Зміївське ОУПФУ здійснити їй перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання у розмірі 84%, з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання - з 01.10.2016, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 24408,33 грн на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-50/330 від 13.06.2017, а з 01.12.2016 виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 26933,33 грн на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-50/331 від 13.06.2017, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідач безпідставно відмовив їй у проведенні перерахунку грошового утримання з врахуванням допомоги на оздоровлення з моменту звернення, оскільки вважає, що допомога на оздоровлення є складовою системи оплати праці судді, входить до структури останньої і при виході у відставку має враховуватись в заробітну плату для обчислення грошового утримання.
Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 08 вереня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Зміївського ОУПФУ у здійсненні судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-50/330 та №04- 50/331 від 13.06.2017.
Зобов`язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання у розмірі 84%, з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання - з 01.10.2016, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 24408,33 грн на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-50/330 від 13.06.2017, а з 01.12.2016 виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 26933,33 грн на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-50/331 від 13.06.2017, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 грн.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що матеріальна допомога на оздоровлення є одноразовою виплатою та не входить до складу суддівської винагороди, а тому не входить і до складу щомісячного довічного грошового утримання судді.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалась.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 №1600-VІІІ "Про звільнення суддів" звільнена з посади судді Зміївського районного суду Харківської області у зв`язку з поданням заяви про відставку. Наказом голови Зміївського районного суду Харківської області №02-03/40 від 03.10.2016 позивача відраховано зі штату Зміївського районного суду Харківської області.
З 01.10.2016 позивач перебуває на обліку у відповідача як суддя у відставці та отримує довічне грошове утримання.
23.06.2017 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеного їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідок, виданих ТУ ДСА України в Харківській області від 13.06.2017 за №04-50/330 та №04-50/331, про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення.
Згідно з довідкою ТУ ДСАУ в Харківській області №04-50/330 від 13.06.2017, виданою ОСОБА_1 на підставі особового рахунку за жовтень 2016 року, заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить всього 24408,33 грн, в тому числі: оклад - 14500,00 грн, надбавка за вислугу років 60% - 8700 грн, матеріальна допомога - 1208,33 грн.
Згідно із довідкою ТУ ДСАУ в Харківській області №04-50/331 від 13.06.2017, виданою ОСОБА_1 на підставі особового рахунку за грудень 2016 року, заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить всього 26933,00 грн, в тому числі: оклад - 16000,00 грн, надбавка за вислугу років 60% - 9600 грн, матеріальна допомога - 1333,33 грн.
Відповідач листом від 31.07.2017 №3004-02/50 повідомив позивача про відсутність підстав для врахування суми матеріальної допомоги при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання. Свою відмову відповідач мотивував тим, що матеріальна допомога на оздоровлення не передбачена ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010, а тому підстави для врахування її в заробіток для обчислення щомісячного довічного грошового утримання відсутні.
Не погодившись з вказаними діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляціної інстанції, виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу і з якої сплачено страхові внески, відноситься до складу грошового утримання судді і має враховуватись при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційний Суд України у Рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини).