ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №265/2085/16-а
адміністративне провадження №К/9901/22059/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів -Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 265/2085/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області, треті особи: орган опіки та піклування Лівобережної (Орджонікідзевської) районної адміністрації Маріупольської міської ради та ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Чебанова О.О.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 11 квітня 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДМС України у Донецькій області), треті особи: орган опіки та піклування Лівобережної (Орджонікідзевської) районної адміністрації Маріупольської міської ради, ОСОБА_2, в якому просила:
- визнати протиправними дії ДМС Орджонікідзевського районного відділу у м. Маріуполі в особі ГУ ДМС України у Донецькій області щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов`язати ДМС Орджонікідзевського районного відділу у м. Маріуполі в особі ГУ ДМС України внести дані про реєстрацію ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в реєстраційну картку обліку в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
1.1 В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що є рішення суду, яким її вселили в квартиру, але відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у безпідставному зняттю її та її малолітнього сина з реєстрації місця проживання.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
1. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд першої інстанції вказав на правомірність дій відповідача щодо зняття позивача та її малолітнього сина з місця реєстрації, оскільки ОСОБА_2 були подані всі належні документи, передбачені чинним законодавством.
Короткий змість рішення суду апеляційної інстанції
2. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2016 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що відповідач діяв з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України, оскільки зняття позивача з реєстрації без її відома та без відповідної заяви можливе лише у разі втрати нею права на користуванням жилим приміщенням. Однак рішенням Апеляційного суду Донецької області від 18 грудня 2013 року у справі № 265/3598/13-ц ОСОБА_1 надано право користування спірним житлом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2016 року, залишивши в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2016 року.
5. У касаційній скарзі відповідач зазначив, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, при не повному з`ясуванні обставин справи, які мають значення для привального вирішення адміністративного спору, та при неповному досліджені доказів, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
6. ОСОБА_1 подала до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких просила відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. ОСОБА_1 вселилась в квартиру АДРЕСА_2 та зареєстрована в ній з 04 листопада 2008 року в період перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 - сином власника квартири - ОСОБА_5 .
8. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 18 жовтня 2013 року розірвано шлюб між позивачем та ОСОБА_6 - сином власника квартири.
9. Згідно з договором дарування від 07 червня 2014 року, ОСОБА_5, належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2, подарувала ОСОБА_2 .
10. 26 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про зняття з реєстрації місця проживання позивача та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
11. 26 лютого 2016 року Орджонікідзевським районним відділом у м. Маріуполі Головного управляння Державної міграційної служби знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина - ОСОБА_3 .
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
13. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
15. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
16. На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
17. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
18. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
19. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.