ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №820/6850/13-а
адміністративне провадження №К/9901/30527/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №820/6850/13-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області Степанова Сергія Миколайовича, треті особи - Південна міська рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Геобудпроект", ОСОБА_3, про визнання дій незаконними, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - судді Курило Л.В., суддів: Русанової В.Б., Бартош Н.С.,
в с т а н о в и в :
У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міськрайонного управління Держкомзему у м. Люботині і Харківському районі Харківської області, треті особи: Південноміська рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_2, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
- визнати незаконними дії державного кадастрового реєстратора Степанова С.М. щодо внесення відомостей до електронного реєстру Державного земельного кадастру, складання протоколу перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства, визначення кадастрового номеру 6325111000:00:010:0059 земельній ділянці АДРЕСА_1 від 11.07.2012, який внесено до автоматизованої системи 11.07.2012;
- визнати незаконними дії державного кадастрового реєстратора Степанова С.М. при реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 6325111000:00:010:0059, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості від 02.12.2013, складеною ТОВ "Геобудпроект", перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що відповідачем неправомірно та необґрунтовано вчинено дії щодо надання дозволу на внесення відомостей до електронного реєстру Державного земельного кадастру, перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства та визначення кадастрового номеру земельної ділянки № АДРЕСА_1, в зв`язку з чим, на її думку, вказана інформація підлягає вилученню.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2016 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії державного кадастрового реєстратора Степанова Сергія Миколайовича щодо внесення відомостей до електронного реєстру Державного земельного кадастру, складання протоколу перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства, визначення кадастрового номеру 6325111000:00:010:0059 земельній ділянці АДРЕСА_1 від 11.07.2012, який внесено до автоматизованої системи 11.07.2012.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та закрито провадження у справі на підставі .1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом).
Суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Південної міської ради Харківського району Харківської області від 13.04.1993 №167 "Про передачу в приватну власність земельної ділянки раніш закріпленої за домоволодінням АДРЕСА_2, зокрема, передано у приватну власність гр. ОСОБА_1 раніше закріплену за її домоволодінням АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 600 кв.м., а також із фонду земель Південноміської ради - земельну ділянку площею 400 кв.м. для обслуговування житлового будинку літ "А-1" вищевказаного домоволодіння.
Рішенням виконавчого комітету Південної міської ради Харківського району Харківської області від 11.11.1997 №484 "Про передачу у приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1, у АДРЕСА_2 передано гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,005 га для ведення особистого підсобного господарства у АДРЕСА_2, з видачею державного акту на право приватної власності на землю.
05.04.2013 року між ОСОБА_1 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридичне управління "Закон і Захист" (виконавець) було укладено договір №8/13 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до якого виконавець зобов`язується виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування капітальної споруди - вигрібної ями, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
На звернення ОСОБА_1 щодо затвердження акту погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 а відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом викупу) для обслуговування капітальної споруди - вигрібної ями Південноміська рада Харківського району Харківської області листом від 03.07.2013 повідомила ОСОБА_1, що інформація щодо земельної ділянки, на території якої знаходиться ця капітальна споруда, внесена до Державного земельного кадастру, у зв`язку з чим Південноміська рада немає змоги затвердити цей Акт погодження меж до усунення перетину.
Так, згідно акта узгоджувальної комісії по вирішенню конфліктних ситуацій з питань земельних відносин між фізичними та юридичними особами Південноміської ради від 04.07.2013, під час виїзду на місцевість встановлено розбіжність у даних технічних паспортів на житлові будинки за адресами АДРЕСА_4, а саме: зливна яма, що за документами належить ОСОБА_1, відображена лише в її техпаспорті. Також встановлено факт реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 у державному земельному кадастрі без підпису суміжного землевласника.
Рішенням Південноміської ради Харківського району Харківської області XVII сесії V скликання від 04.07.2008 надано дозвіл гр. ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_6, на розробку технічної документації щодо передачі у власність земельної ділянки, яка розташована у АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
03.12.2013 між ОСОБА_2 та ТОВ "Геобудпроект" підписано технічне завдання на виконання робіт по розробленню технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6325111000:00:010:0059.
З технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 вбачається, що кадастровий номер 6325111000:00:010:0059 визначено та внесено до автоматизованої системи 11.07.2012.
Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6325111000:00:010:0059 державним кадастровим реєстратором Степановим С.М. внесені до Державного земельного кадастру 22.01.2014 під час реєстрації земельної ділянки АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за ОСОБА_3 зареєстрована на праві власності земельна ділянка кадастровий номер 6325111000:00:010:0059 площею 0,0929 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15901204 від 18.09.2014.
Вважаючи, що кадастровим реєстратором Степановим С.М. протиправно внесено відомості до електронного реєстру Державного земельного кадастру, визначено кадастровий номер 6325111000:00:010:0059 та зареєстровано земельну ділянку за вказаним номером, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для визначення територіальним органом Держземагенства кадастрового номера земельної ділянки у зв`язку з невідповідністю документації із землеустрою вимогам статті 29 Закону України "Про землеустрій". Відмовляючи в решті позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги щодо визнання незаконними дій державного кадастрового реєстратора при реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 6325111000:00:010:0059, на підставі технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості від 02.12.2013 є такими, що фактично виходять за межі предмету позову.
Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі мотивував своє рішення тим, що вказаний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки реєстраційні дії, здійснені на основі юридичних фактів, стосовно яких між позивачем та третьою особою існує спір про цивільне право, в межах якого (за наявності для цього підстав) можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією права власності на земельну ділянку.
Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка оскаржила його у касаційному порядку. Просить скасувати ухвалу апеляційного суду та змінити постанову суду першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
У поданих запереченнях на касаційну скаргу, ТОВ "Геобудпроект" та ОСОБА_3 просять залишити скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.
Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.