ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №815/1835/17
адміністративне провадження №К/9901/40176/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №815/1835/17
за позовом ОСОБА_1 до відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеської області, Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Селянського фермерського господарства "Задум" (на стороні позивача) та Дочірнього підприємства "Украгросоюз" (на стороні відповідача), про визнання протиправними дій та скасування записів, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Оксюти Вадима Васильовича на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Кравченка К.В., суддів: Джабурія О.В., Вербицької Н.В.,
в с т а н о в и в :
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області та Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
- визнати протиправними дії Відділу Держкомзему у Ананьївському районі Одеської області щодо державної реєстрації 20.06.2012 договору оренди землі від 30.09.2008, укладеного між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством "Украгросоюз", та скасувати запис №512020004001405 про реєстрацію договору оренди землі від 30.09.2008;
- визнати протиправними дії Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" щодо державної реєстрації 20.06.2012 додаткової угоди до договору оренди землі від 10.07.2008, укладеного між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством "Украгросоюз", та скасувати запис №512020004001405 про реєстрацію додаткової угоди до договору оренди землі;
- визнати протиправними дії Відділу Держгеокадастру у Ананьївському районі Одеської області з внесення 16.05.2015 до розділу 4 "Земельна ділянка. Оренда, суборенда" Поземельної книги по земельній ділянці №5120281400:01:002:0364 запису про виникнення права за №004 про реєстрацію речового права оренди землі за Дочірнім підприємством "Украгросоюз" та скасувати запис про виникнення права №004 від 16.05.2015 року розділу 4 "Земельна ділянка. Оренда, суборенда" Поземельної книги по земельній ділянці №5120281400:01:002:0364 про реєстрацію речового права оренди землі за Дочірнім підприємством "Украгросоюз".
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеської області в особі Відділу Держгеокадастру у Ананьївському районі Одеської області з внесення 16.05.2015 до розділу 4. "Земельна ділянка. Оренда, суборенда" Поземельної книги по земельній ділянці №5120281400:01:002:0364 запису про виникнення права за №004 про реєстрацію речового права оренди землі за Дочірнім підприємством "Украгросоюз";
Скасовано запис про виникнення права №004 від 16.05.2015 розділу 4. "Земельна ділянка. Оренда, суборенда" Поземельної книги по земельній ділянці №5120281400:01:002:0364 про реєстрацію речового права оренди землі за Дочірнім підприємством "Украгросоюз".
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Суди встановили, що між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ДП "Украгросоюз" (Орендар) був укладений договір оренди землі від 30.09.2008, за яким в оренду на 5 років була передана земельна ділянка площею 3,06 га, розташована на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області. За актом прийому-передачі ОСОБА_1 передала, а ДП "Украгросоюз" в особі директора Гайдаржи Є. Д. прийняв вказану земельну ділянку.
Також матеріали справи містять додаткову угоду від 10.07.2008 до договору оренди землі від 30.09.2008, за яким ОСОБА_1 та ДП "Украгросоюз" визначили строк дії договору оренди - до 31.12.2018, а також розмір щорічної орендної плати.
Стосовно того факту, що дата укладання додаткової угоди до договору оренди землі передує даті укладання самого договору оренди, судами встановлено, що це помилка в році укладання цієї додаткової угоди, оскільки фактично вона була укладена 10.07.2009, тобто наступного року після укладання основного договору.
Як договір оренди землі від 30.09.2008, так і додаткова угода до нього містять відомості про їх реєстрацію в Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.06.2012 за №512020004001405.
Також, 16.05.2015 до розділу 4 "Земельна ділянка. Оренда, суборенда" Поземельної книги (аркуш №4) по земельній ділянці №5120281400:01:002:0364 державним реєстратором Відділу Держземагенства в Ананьївському районі Ткач Н.А. внесено запис про виникнення права за №004 про реєстрацію речового права оренди землі за ДП "Украгросоюз".
Вважаючи такі дії та рішення реєстратора протиправними та такими, що порушують її права та законні інтереси, як власника землі, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки договор оренди землі від 30.09.2008 не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку, тому у державного реєстратора були відсутні підстави для відкриття Поземельної книги та формування вказаних даних у розділах 3 та 4 станом на 16.05.2015.
Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що обов`язок по проведенню реєстрації договору оренди був законодавчо визначений, а порядок її проведення був врегульований підзаконними актами.
Не погоджуючись із такими рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка через свого представника оскаржила його у касаційному порядку. Просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
У поданому відзиві ДП "Украгросоюз" просить відмовити в задоволенні скарги.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що цей спір є адміністративним.
Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на таке.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 КАС (у редакції, чинній на час подання позову) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС у зазначеній редакції).