ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2019 року
Київ
справа №2/5648/14 (208/5648/14, 2а/208/164/14)
адміністративне провадження №К/9901/38438/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №№2/5648/14 (208/5648/14, 2а/208/164/14)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбуд" до Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28 січня 2015 року, ухвалену у складі головуючого судді Похвалітой С.М., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого - судді Дурасової Ю.В., суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
в с т а н о в и в :
ТОВ "Агропромбуд" звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради про визнання протиправними дій по визначенню розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м.Дніпродзержинська без договорів оренди землі за період з 2010 року по 2013 роки в частині нарахування збитків Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромбуд" в розмірі 46 679,42 грн. та скасування пункту 7 частини 2 акту "Про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Дніпродзержинська без договорів оренди за період з 2010 року по 2013 роки", визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Дніпродзержинська без договорів оренди за період з 2010 по 2013 роки" у частині визначення розміру збитків у сумі 46 679,42 грн., нарахованих Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромбуд".
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року, позов задоволено.
Суди встановили, що 12 лютого 2014 року Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради прийнято рішення № 31 "Про затвердження акту про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Дніпродзержинська без договорів оренди за період з 2010 року по 2013 роки".
В п.7 акта про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді від 05.02.2014 зазначено, що ТОВ "Агропромбуд" заподіяло збитки у сумі 46679,42 грн. у вигляді недоотриманої орендної плати, що заподіяні внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок та використання їх без відповідних договорів по бульвару Героїв, 1-Ж, за період з 01.01.2013 по 31.12.2013. В розрахунку недоотриманої орендної плати за користування Товариством земельною ділянкою без оформлення документів на землекористування, який є невід`ємною частиною акта про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді від 05.02.2014, збитки нараховані за використання земельної ділянки площею 0,4110 га., розташованої в м.Дніпродзержинську, бульвару Героїв, 1-Ж, та підставою для нарахуванням збитків позивачу є рішення від 29.04.2011 "Про продовження права користування земельними ділянками".
Не погоджуючись із вказаним рішенням та діями відповідача, Товариство звернулось до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірна сума збитків, яку затвердив відповідач, обґрунтовується лише умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин.
Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради оскаржив їх у касаційному порядку. Просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
У поданих запереченнях ТОВ "Агропромбуд" просить відмовити в задоволенні скарги.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що цей спір є адміністративним.
Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до статті 2 КАС (у редакції, чинній на час подання позову) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС у зазначеній редакції).
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України (у чинній редакції) суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.