ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2019 року
Київ
справа №805/761/16-а
адміністративне провадження №К/9901/26629/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 (головуючий суддя Жаботинська С.В., судді: Васильєва І.А., Казначеєв Е.Г.) у справі №805/761/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна" до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Руссоль-Україна" звернулося до адміністративного суду з позовом до Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2016 позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2016, а в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ "Руссоль-Україна" звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Руссоль-Україна" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 у справі №805/761/16-а.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №805/761/16-а згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2019 попередній розгляд справи призначено на 26.11.2019.
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права. ТОВ "Руссоль-Україна" вказує, що позивач, у відповідності до вимог Податкового кодексу України звернувся до відповідача із заявою про списання безнадійного податкового боргу, надавши сертифікат Торгово-промислової палати України, що засвідчує обставини непереборної сили.
Відповідач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Руссоль-Україна" (код ЄДРПОУ 37653064, 84150, Донецька обл., смт.Райгородок, Слов`янський район, вул.Куйбишева, будинок 28) зареєстроване у якості юридичної особи 11.05.2011 року, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис, останнього взято на податковий облік у Слов`янській ОДПІ.
30.10.2015 відповідачем проведена камеральна перевірка про дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання про що складено акт №1508/15-02.
Перевіркою встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, яка повинна бути сплачена до бюджету відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та пункту 263.12 статті 263 Податкового кодексу України (у редакції що діяла до 28.12.2014), а саме: по податковій декларації №9022223603 від 22.04.2014 строк сплати - 20.05.2014, фактично узгоджене податкове зобов`язання сплачено 08.09.2014 та 19.09.2014; по податковій декларації від 15.10.2014 №9058966134 строк сплати - 15.10.2014, фактично узгоджене податкове зобов`язання сплачено 17.10.2014.
13.11.2015 на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
№0015031502, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 29685,24грн.;
№0015041502, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 727,63грн.
02.02.2016 постановою Донецького окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.11.2015 №0015031502, № 0015041502. Судове рішення набрало законної сили 09.03.2016.
23.11.2015 позивач листом №1737 звернувся до відповідача із заявою про списання штрафу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 29685,24грн. та 727,63грн., зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 13.11.2015 №0015031502 та від 13.11.2015 №0015041502 на підставі підпункту 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України та пункту 4 розділу 2 Наказу Міндоходів України від 10.10.2013 №577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків".
У підтвердження обставин непереборної сили позивач надав сертифікати Торгово-промислової палати України 08.09.2014 №2929/05-4 про настання обставин непереборної сили.
27.11.2015 Слов`янською ОДПІ надана відповідь щодо відмови в списанні безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок обставин непереборної сили.
Задовольняючи позов, суд першої вказав, що позивач надав контролюючому органу належні докази настання обставин непереборної сили для списання безнадійного податкового боргу, визначеного статтею 101 Податкового кодексу України.
Апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування прийнятого рішення суд апеляційної інстанції посилався на те, що для правильного вирахування контролюючим органом платнику податків строку розстрочення або відстрочення сплати таких грошових зобов`язань не достатньо лише наведеного Сертифікату, а потрібна самостійно подана платником податків разом із наведеним Сертифікатом заява у відповідності до пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України з визначенням платником строку розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, після якого останній зобов`язується сплатити розстрочену, або відстрочену суму грошового зобов`язання.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідно до підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.
Згідно з підпунктом 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Підпунктом 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України встановлено, що під терміном "безнадійний" розуміється, в тому числі, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).