ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2019 року
Київ
справа №821/107/16
адміністративне провадження №К/9901/14016/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРУС ОЕ" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 (головуючий суддя Шляхтицький О.І., судді: Запорожан Д.В., Романішин В.Л.) у справі №821/107/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРУС ОЕ" до Херсонської митниці державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ТАРУС ОЕ" звернулось до адміністративного суду з позовом до Херсонської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03.03.2016, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі ТОВ "ТАРУС ОЕ" просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.08.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ТАРУС ОЕ" у справі №821/107/16.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №821/107/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2019 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 26.11.2019.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Позивач вказує, що митному органу були надані всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару. На думку позивача, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ, поставка здійснюється відповідно до Інкотермс-2010, на підтвердження походження товару надано відповідний сертифікат. Позивач наголошує, що поставка товару здійснювалась на умовах та за ціною контракту, у свою чергу, попередній асортимент, кількість та вартість товару, що постачається за контрактом - обумовлюється в рахунках-фактури (інвойсах) на кожну партію товару. Крім іншого, судом першої інстанції встановлено ідентичність номера банківського рахунку, про розбіжність якого вказував митний орган. Як вважає позивач, факт ненадання додаткових документів товариством, не надає права митному органу вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів. Позивач наголошує, що відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний характер при прийнятті митницею відповідних рішень. Також, позивач звертає увагу, що відповідач жодним чином не обґрунтував обчислення митної вартості товару за ціною 0,89 доларів/кг. При цьому, згідно даних, розміщених на офіційному сайті ДМС середньорозрахункова варітсть вказаного товару становить 0,54 доларів/кг. Разом з тим, позивачем заявлено вартість 0,60 доларів/кг, що перевищує вартість, зазначену на сайті митного органу, тому є незрозумілим для позивача, з яких підстав у митниці виникли сумніви щодо вартості товару та причини спрацювання електронних систем ризиків.
У запереченнях на касаційну скаргу відповідач посилається на встановлені митним органом розбіжності у наданих документах. Як зазначає відповідач, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме: в прайс-листі та комерційній пропозиції зазначена ціна та вид продукції "апельсини свіжі", а в рахунку фактурі розгалужено по двох сортах, інформація з біржового сайту Туреччини містила інформацію тільки за одним сортом, що унеможливлювало ідентифікацію складових митної вартості товарів за наданими документами; умовами контракту передбачено, що ціна товару включає вартість тари, у комерційній пропозиції зазначено, що вартість цитрусових виставлена за вагу нетто товару; за наслідками візуальної перевірки документів встановлено розбіжність у банківських реквізитах.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "ТАРСУС ОЕ", як покупцем, та фірмою "ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK AMB. INЄAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. ЄTI." (Туреччина), як продавцем, укладено контракт від 05.11.2015 №003/2015-TR, відповідно до умов якого продавець зобов`язаний постачати, а покупець прийняти та оплатити свіжі овочі, фрукти, ягоди врожаю 2015-2016 року та інші продукти харчування, що іменуються в подальшому товар, на умовах, обумовлених дійсним контрактом. Товар, що продається за контрактом, поставляється автомобільним або морським транспортом переважно на умовах CFR-Скадовськ, CIF-Скадовськ (Україна), CFR- Іллічівськ, CIF-Іллічівськ (Україна) в редакції Інкотермс -2010, а також можливі поставки на інших умовах, які будуть вказані в рахунках - фактурах (інвойсах) на кожну партію товару.
Відповідно до умов контракту ціна, кількість, асортимент та остаточні умови поставки товару обумовлюється в рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну партію товару. Ціна товару включає вартість митного оформлення на вивіз товару із країни постачальника, вартість тари та інші витрати, пов`язані із доставкою товару до пункту призначення в залежності від умов поставки. Оплата за товар здійснюється в доларах США шляхом переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця, умовою оплати є відстрочка платежу на 90 календарних днів з моменту випуску товару у вільний обіг на території України; товаросупровідними документами є фітосанітарний сертифікат, рахунок-фактура (інвойс), сертифікат походження, товаросупровідний документ.
На підставі комерційної пропозиції від 05.12.2015 фірма "ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK AMB. INЄAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. ЄTI." запропонувала фірмі ТОВ "ТАРСУС ОЕ" співпрацю у виді поставок овочів та фруктів на умовах CIF-Скадовськ (Україна) протягом 2015-2016 років в асортименті та по визначеним цінам.
02.01.2016 до Херсонської митниці ДФС митного посту Скадовськ товариством ТОВ "ТАРСУС ОЕ" надано митну декларацію №508030303/2016/000001, в якій зазначено вартість апельсинів сорту "Washington" 28560 доларів США, що складає (за курсом доларів США на день поставки 24,000667грн.) - 685459грн.05коп., та вартість апельсинів сорту Navelina 4800 доларів США, що складає (за курсом доларів США на день поставки 24,000667грн.) - 115203грн.20коп, а також надано необхідні документи.
В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів від 05.11.15 № 003/2015-TR, коносамент, рахунок-фактура (інвойс) від 21.12.15 №006799; копія митної декларації країни відправлення від 22.12.15 №15411600ЕХ002270, сертифікат про походження товару від 21.12.15 № 0245468, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, інформація про позитивні результати про ведення ветеринарно-санітарного контролю.
Митним органом було надіслано повідомлення декларанту, в якому з посиланням на пункт 5 статті 54 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості було витребувано наступні відомості: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи ) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також, декларанту було запропоновано за власним бажанням подати інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларантом були надані митному органу наступні документи: комерційна пропозиція б/н від 05.12.15, прайс б/н від 05.11.15, інформація з біржового сайту Туреччини станом на 25.12.15 та 31.12.15 у турецьких лірах по курсу турецька ліра до долара США: 1 долар США = 2,9139 турецької ліри.
Посадовою особою Херсонської митниці ДФС митного посту Скадовськ було винесено рішення від 02.01.2016 про коригування митної вартості товарів №508030303/2016/000001/2, в якому митну вартість товарів скориговано та визначено резервним методом, внаслідок чого збільшено вартість товару, з 28500 доларів США до 42364 доларів США за 47000 кг апельсинів сорту "Washington", та з 4800 доларів США до 7120 доларів США за 8000 кг апельсинів сорту "Navelina", тобто на загальну суму 49484 доларів США, що перевищує заявлену позивачем митну вартість товару на 16124 доларів США.
У рішенні від 02.01.16 митниця зазначає, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що:
документи надані для підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних даних, отже, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Також не надані усі необхідні документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації, 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів. Митну вартість скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу МД від 07.11.15 № 110130000/2015/508691, рівень митної вартості складає 0,89 доларів/кг. Попередні методи не застосовувались з наступних причин: основний метод (вартість операції): - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів не було застосовано у зв`язку з відсутністю інформації про вартість операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, прийнятої органом доходів і зборів з дотриманням умов, зазначених у статтях 59 і 60 Кодексу. Методи на основі віднімання та додавання (обчислена вартість) вартості не можуть бути застосовані оскільки відсутня інформація щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості та інформація щодо складових для обчислення вартості товару.
Митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації у митному оформленні товарів №508030303/2016/00001 та ТОВ "ТАРСУС ОЕ" відмовлено у прийнятті митної декларації №508030303/2016/000001 від 02.01.2016, причиною відмови зазначено не підтвердження митної вартості товарів документально, не подання додаткових документів, зазначених у вимозі митного органу, що підтверджували б митну вартість.
Позивач 02.01.2016 оформив ВМД №508030303/2016/000001/2, виходячи з митної вартості товару, визначеної митним органом і за резервним методом, за результатами митного оформлення відповідачем було випущено товар у вільний обіг під фінансові гарантії.
Позивач, не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями про визначення митної вартості товару та карткою відмови, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції посилався на те, що митний орган не навів, які відомості в зовнішньоекономічному контракті, інвойсі та інших наданих декларантом документах є сумнівними та в чому полягають наявні в нього сумніви. Такі сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товару не ґрунтуються на жодних об`єктивних даних. Відповідачем не була доведена правомірність прийняття оскаржуваного рішення за шостим методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною угоди, а також не спростоване твердження позивача стосовно того, що наданих позивачем митному органу документів достатньо для визначення митної вартості товару за ціною договору.
Апеляційний суд скасував постанову про задоволення позову, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, з огляду на те, що оскільки декларантом не були виконані вимоги митного органу щодо надання додаткових документів для встановлення митної вартості товару, суд вважав, що дії митниці при визначенні митної вартості зазначених товарів за методами, визначеними Митним кодексом України, були правомірними, здійсненні виключно в межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а прийняті відповідачем рішення є обґрунтованими.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється (частина п`ята статті 53 МК України).
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.