ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2019 року
Київ
справа №818/7/16
адміністративне провадження №К/9901/25250/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 (суддя - Осіпова О.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 (головуючий суддя - Філатов Ю.М., судді: Бенедик А.П., Калиновський В.А.) у справі № 818/7/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чапаєва" до Глухівського управління Державної казначейської служби та Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про стягнення заборгованості державного бюджету з відшкодування податку на додану вартість, -
встановив:
У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чапаєва" (далі - ТОВ "Агрофірма ім. Чапаєва") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило суд стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 311239,00 грн., заявлену до бюджетного відшкодування у декларації за грудень 2014 року з урахуванням уточнюючого розрахунку, та пеню в сумі 8766,41 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Агрофірма ім. Чапаєва" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 311239,00 грн., заявлені до бюджетного відшкодування у декларації за грудень 2014 року з урахуванням уточнюючого розрахунку, та пеню в сумі 8766,41 грн., а всього 320005,41 грн.
При прийнятті цієї постанови суд першої інстанції виходив з того, що Глухівська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області не виконала вимоги законодавства та не подала у п`ятиденний строк після отримання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду у справі №818/2330/15 від 27.10.2015 до Глухівського управління ДКСУ у Сумській області висновок із зазначенням сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню товариству з бюджету, чим порушила права позивача, внаслідок чого позовні вимоги ТОВ АФ "Ім. Чапаєва"" про стягнення суми бюджетного відшкодування в розмірі 311239,00 грн. та нарахованої пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 8766,41 грн. підлягають задоволенню. Також суд визнав безпідставними посилання контролюючого органу на пункт 9 Порядку ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №39 від 17.01.2011, як на підставу обґрунтування неможливості здійснення відповідних операцій по відшкодуванню податку на додану вартість у зв`язку з відсутністю узагальненої інформації про обсяги бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Агрофірма ім. Чапаєва" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 311239,00 грн., заявлені до бюджетного відшкодування у декларації за грудень 2014 року.
Прийнято нову постанову, якою зобов`язано Шосткинську ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та подати його до Глухівського управління Державної казначейської служби України у Сумській області.
В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 по справі №818/7/16 залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення спірної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість суд апеляційної інстанції виходив з того, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом державної казначейської служби з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п`ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Цей Порядок не передбачає бюджетне відшкодування податку на додану вартість у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування, або окремо від здійснення такого контролю.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Шосткинська ОДПІ області оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що без погодження Державною фіскальною службою України інформації щодо відшкодування сум податку на додану вартість, Глухівська ОДПІ не має права на складання та подання висновку про відшкодування сум податку на додану вартість до органу, що здійснює казначейське обслуговування коштів.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Агрофірма ім. Чапаєва" зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно та просить касаційну скаргу відповідача задовольнити частково та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ТОВ "Агрофірма "Ім. Чапаєва" подано до Глухівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість (вх. № 9078345341 від 20.01.2015) за грудень 2014 року. З урахуванням уточнюючого розрахунку (вх.№9026371457 від 28.02.2015) товариством було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку ПДВ у сумі 312194,00 грн.
Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ "Агрофірма ім. Чапаєва" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2014 року, за результатами якої складений акт від 10.06.2015 №396/18-04-15/30822068 .
На підставі названого акту перевірки, Глухівською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2015 №0001221500, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 312194,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 78048,50 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в судовому порядку.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2015 у справі №818/2330/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.06.2015 №0001221500.
12.11.2015 позивач звернувся до Глухівської ОДПІ із заявою щодо подання висновку про бюджетне відшкодування ПДВ до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь товариства.
Листом від 16.11.2015 №4928/10/18-04-15 податковий орган повідомив позивача про те, що копія ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду у справі №818/2330/15 від 27.10.2015 надійшла до Глухівської ОДПІ 06.11.2015; на підставі пунктів 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України та наказу ДПС України від 06.11.2012 №991 "Про організацію роботи із проведення бюджетного відшкодування ПДВ" 13.11.2015 відділом оподаткування юридичних осіб була надана зведена інформація про можливі загальні обсяги відшкодування ПДВ грошовими коштами по ТОВ "Агрофірма ім. Чапаєва"; після отримання узагальнених матеріалів з ГУ ДФС у Сумській області, контролюючий орган має право підтвердити суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування підприємством, сформувати та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Станом на 10.02.2016 позивачу відшкодовано ПДВ в сумі 955,00 грн., внаслідок чого залишок заборгованості складає 311239,00 грн.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків до 01.01.2017 року визначались положеннями статті 200 Податкового кодексу України.
Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість визначено статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 (далі - Порядок №39), Порядком ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 №68 (далі - Порядок №68), та Порядком формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011 №68/23 (далі - Порядок №68/23).
Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктами 200.10 - 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Абзацом другим пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Таким чином, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.
Норми Порядків №39 та №68/23 регламентують діяльність та порядок взаємодії органів державної податкової служби між собою, а також з органами Державного казначейства України у процесі відшкодування податку на додану вартість.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №39 висновок про суми відшкодування податку на додану вартість та узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість є підставами для здійснення відшкодування таких сум органами державної казначейської служби.
Згідно з положеннями пункту 4 Порядку №68/23 за результатами підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість податкові органи місцевого рівня формують висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, реєстри яких направляють до центрального органу державної податкової служби для формування узагальненої інформації.
На підставі пункту 5 Порядку №68/23 на центральний орган державної податкової служби покладено обов`язок не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснити формування узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках. Таку узагальнену інформацію не пізніше наступного робочого дня після її формування центральний орган державної податкової служби надсилає до Державного казначейства України і одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.
За правовою позицією Верховного Суду України (постанови від 16.09.2015 у справі № 21-881а15, від 17.11.2015 у справі № 21-4371а15, від 02.12.2015 у справі № 21-2650а15, від 20.04.2016 у справі № 21-452а16, від 07.03.2017 у справі № 820/19449/14) Порядок № 39, не передбачає бюджетне відшкодування податку на додану вартість у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями контролюючих органів, ухваленими за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю. Відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а отже, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.
Відтак стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно з правовою позицією Верховного Суду України визнано неналежним способом захисту прав платника податків. Правильним механізмом визнано зобов`язання контролюючого органу виконати покладені на нього законом і підзаконними актами обов`язки щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.
За правилами пункту 8 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.06.2018 на підставі пункту 8 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передав справу № 826/7380/15 на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.