ПОСТАНОВА
Іменем України
27 листопада 2019 року
Київ
справа №240/8438/19
адміністративне провадження №К/9901/28397/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №240/8438/19
за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича про визнання протиправною та скасування постанови, повернення коштів
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сапальової Т.В., суддів: Шидловського В.Б., Смілянця Е.С.
УСТАНОВИВ:
Суть спору.
05 червня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича (далі - відповідач) з позовною заявою, у якій просив:
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича від 19 листопада 2018 року про стягнення з позивача, як боржника основної винагороди у розмірі 10% від суми, що підлягала стягненню, що складає 109342,17 грн;
зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича повернути надлишково стягнені кошти у розмірі 117131,84 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позивачем пропущено строк звернення із позовом до суду.
Дана ухвала суду першої інстанції проголошена у відкритому судовому засіданні 09 липня 2019 року за участю адвоката Пилипчука Ігоря Дмитровича, який діяв в інтересах позивача ОСОБА_1, та відповідача Ковальського Максима Романовича, що підтверджується протоколом судового засідання від 09 липня 2019 року. Повний текст ухвали складений та проголошений 09 липня 2019 року.
Не погодившись із даною ухвалою, 29 липня 2019 року адвокат Трофімов Андрій Вячеславович, який діє з 22 липня 2019 року в інтересах позивача ОСОБА_1, оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року, мотивуючи його тим, що позивачем отримано копію оскаржуваної ухвали не в день її проголошення, адже поштар від імені позивача розписався за отримання оскаржуваної ухвали 18 липня 2019 року, а доставив її позивачу лише 20 липня 2019 року.
Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року, визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року та вказану апеляційну скаргу залишено без руху. При цьому, апелянту запропоновано в десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
28 серпня 2019 року ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що ним отримано копію оскаржуваної ухвали не в день її проголошення, а саме: поштар від імені позивача розписався за отримання оскаржуваної ухвали 18 липня 2019 року та доставив її позивачу - 20 липня 2019 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року відмовлено. Визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявником не надано до суду достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому суд відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
15 жовтня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, в якій скаржник просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки поясненням скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали. Строк на апеляційне оскарження було пропущено у зв`язку з тим, що копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції позивач не отримував у день її проголошення, а отримав дану ухвалу засобами поштового зв`язку лише 20 липня 2019 року, при цьому з невідомих причин поштар від імені скаржника розписався за її отримання - 13 липня 2019 року. Вважає, що колегія суддів без всякої гнучкості та з формалізмом віднеслася до його клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, застосувала автоматично строки звернення із апеляційною скаргою, що не мають абсолютного характеру, не звернула уваги на обставини справи та дійшла хибного висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутності підстав для його задоволення.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. від 24 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25 листопада 2019 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
11 листопада 2019 року від приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а ухвалу прийняту судом апеляційної інстанцій залишити без змін.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
За приписами частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи слідує, що предметом розгляду у вказаній справі є оскарження постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.