ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 14/5026/1020/2011
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.,
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси,
боржник - Закрите акціонерне товариство "Рось",
представники учасників справи в судове засідання не з`явилися,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (заявник апеляційної скарги)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019
у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. (головуючий), Грека Б.М., Остапенка О.М.
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз - Д"
про застосування наслідків недійсності правочину та визнання поточних вимог кредитора
у справі за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси
до Закритого акціонерного товариства "Рось"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 12.05.2011 ухвалою Господарського суду Черкаської області порушено провадження у справі № 14/5026/1020/2011 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рось" (далі - ЗАТ "Рось").
2. 21.08.2012 постановою Господарського суду Черкаської області визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
3. 24.05.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" (далі - ТОВ "Техносоюз-Д"), подано заяву з вимогами застосувати наслідки визнання недійсним укладеного між ТОВ "Техносоюз-Д" та ЗАТ "Рось" договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ "Рось" від 27.04.2010, визнати поточні кредиторські вимоги ТОВ "Техносоюз-Д" в сумі 829 373 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів; зобов`язати ліквідатора банкрута внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Рось". Заявлені вимоги мотивовані тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017, яку постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017 залишено в силі, визнано недійсним укладений між ЗАТ "Рось" та ТОВ "Техносоюз-Д" договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Рось" від 27.04.2010. При прийнятті постанови Київським апеляційним господарським судом встановлено, що ТОВ "Техносоюз-Д" на виконання умов спірного договору сплачено в загальній сумі 829 373 грн, однак з огляду на визнання Договору недійсним, вказані кошти отримані ЗАТ "Рось" без відповідної правової підстави.
4. 17.07.2018 ухвалою Господарського суду Черкаської області заяву ТОВ "Техносоюз-Д" задоволено частково. Визнано ТОВ "Техносоюз-Д" кредитором боржника на суму 701 424,48 грн, які підлягають погашенню в четверту чергу в ліквідаційній процедурі. У визнанні решти вимог відмовлено.
5. У квітні 2019 року, не погодившись з прийнятою 17.07.2018 ухвалою Господарського суду Черкаської області, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить, скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.07.2018 у справі № 14/5026/1020/2011 та відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Техносоюз-Д" про визнання поточних вимог кредитора.
6. Апелянт вказує, що він є колишнім працівником ЗАТ "Рось", а його вимоги до боржника по заробітній платі включені до реєстру вимог кредиторів.
7. Обґрунтовуючи подану скаргу, апелянт посилається неправильне застування судом першої інстанції положень частини першої статті 216 Цивільного кодексу України. Вказує, що у ТОВ "Техносоюз-Д" опинилося у власності майно боржника, а у боржника -ЗАТ "Рось" відсутні кошти та майно, однак тепер збільшилося зобов`язання на суму 701 424,48 грн, чим підприємству завдано збитків на вказану суму.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
8. 03.06.2019 ухвалою Північного апеляційного господарського суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без розгляду, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.07.2018 у справі № 14/5026/1020/2011 з доданими до неї документами не прийнято до розгляду та повернуто скаржнику, з посиланням на положення пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянт - ОСОБА_1 не набув статусу кредитора у справі про банкрутство у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом", а відтак не наділений процесуальним правом на оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 17.07.2018 у даній справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. 01.07.2019 ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі № 14/5026/1020/2011.
10. В касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що дійсно, він не є кредитором ЗАТ "Рось", тобто не звертався до господарського суду із заявою про визнання його кредитором. Проте, він є колишнім працівником банкрута, який заборгував йому заробітну плату та відомості про заборговану заробітну плату включено до реєстру вимог кредиторів, що затверджений ухвалою Господарського суду Черкаської області та знаходиться в матеріалах справи. Отже, будь які рішення в межах даної справи про банкрутство можуть впливати на його права та інтереси.
11. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції порушено статті 55, 64 Конституції України, частину першу статті 17 Господарського процесуального кодексу України, чим позбавлено скаржника права на звернення до суду.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
12. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників даної справи до Верховного Суду не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
14. Предметом касаційного перегляду у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 не прийнято до розгляду та повернуто скаржнику, з підстав того, що апелянт не є не наділений процесуальним правом на оскарження ухвали суду першої інстанції від 17.07.2018 у даній справі про банкрутство ЗАТ "Рось".
15. Здійснивши перевірку правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали та оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
16. Положення статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
17. Отже, держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.
18. Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.