ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 916/1868/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Кушніра І.В., Могила С.К.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Одеської міської ради на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.07.2019 у справі
за позовом Міністерства оборони України до Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси; 2. Військова частина А0800; 3. Військова частина А3571, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Міське капітальне будівництво", за участі Військової прокуратури Південного регіону України, про визнання незаконним і скасування рішення та реєстраційної дії,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У липні 2019 року Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси; 2. Військова частина А0800; 3. Військова частина А3571, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Міське капітальне будівництво", за участі Військової прокуратури Південного регіону України, в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 26.07.2017 № 2328-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 30,0 га (кадастровий номер 5110136900:51:001:0082), за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі біля будинку номер 13/2 (вул. 25-ї Чапаєвської дивізії біля будинку номер 13/2), та надання її у постійне користування Комунальному підприємству "Міське комунальне будівництво";
- скасувати реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права комунальної власності на вищевказану земельну ділянку за територіальною громадою м. Одеса в особі Одеської міської ради, та право постійного користування за Комунальним підприємством "Міське комунальне будівництво" на земельну ділянку, площею 30,0 га (кадастровий номер 5110136900:51:001:0082), за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, 13-Г.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначена земельна ділянка є землею військового містечка № 10 - військового аеродрому "Шкільний" і відноситься до земель державної власності, а за призначенням - до земель оборони, однак відповідачем затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель аеродрому "Шкільний" та надано вищевказану ділянку у постійне користування Комунальному підприємству "Міське комунальне будівництво". При цьому відповідачем не враховано, що власником земель оборони рішення про відмову від права власності не приймалось, а тому наведена земельна ділянка не могла бути зарахована до земель комунальної власності.
1.3. 30.07.2019 Міністерством оборони України подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив заборонити Одеській міській раді та Комунальному підприємству "Міське капітальне будівництво" здійснювати дії та приймати рішення стосовно земельної ділянки військового аеродрому "Шкільний" площею 30,0 га, кадастровий номер 5110136900:51:001:0082, за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі,13-Г, до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішенням законної сили.
Заяву мотивовано тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача існує реальна загроза порушення прав позивача і ускладнення або неможливість в подальшому виконати рішення суду у разі задоволення позовних вимог Міністерства оборони України. Крім того, позивач зазначив, що згідно інформації отриманої з мережі Інтернет йому стало відомо, що відповідач планує забудову спірної земельної ділянки площею 30,0 га, на території військового містечка № 10, що призведе до неможливості використання військового аеродрому "Шкільний" за цільовим призначенням військовою авіацією Збройних Сил України.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2019 (суддя Шаратов Ю.А.), залишеною без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 (колегія суддів: Колоколов С.І., Разюк Г.П., Таран С.В.), заяву задоволено частково; заборонено Одеській міській раді та Комунальному підприємству "Міське капітальне будівництво" здійснювати дії із забудови та приймати рішення стосовно земельної ділянки військового аеродрому "Шкільний" площею 30,0 га, кадастровий номер (5110136900:51:001:0082) за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі,13-Г.
Судові рішення мотивовані тим, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективне поновлення порушених прав позивача, у разі задоволення позову, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без інших звернень до суду.
Суди зазначили, що забезпечення позову у вигляді заборони приймати рішення щодо спірної земельної ділянки є адекватними, тобто, співмірними позовним вимогам, на забезпечення яких вони вживаються. Разом з тим, вимога про заборону Одеській міській раді та Комунальному підприємству "Міське капітальне будівництво" здійснювати дії щодо земельної ділянки без обмеження конкретним переліком цих дій, не відповідає критеріям адекватності та співмірності такого заходу позовним вимогам. Оскільки у заяві про забезпечення позову позивач зазначає про достатнє обґрунтоване припущення існування реальної загрози забудови спірної земельної ділянки, суди дійшли висновків про заборону вказаним особам здійснювати дії саме із забудови земельної ділянки.
3. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі Одеська міська рада, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
4.1. У відзиві на касаційну скаргу Міністерство оборони України просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову без змін з підстав правильного застосування судами попередніх інстанцій вимог статей 136, 137 ГПК України. При цьому позивач посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену у постановах від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц і від 12.06.2018 у справі № 916/3727/15.
4.2. Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшло.
5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
5.1. У відповідності до вимог статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
5.2. Згідно з пунктами 2, 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
5.3. За змістом зазначених процесуальних норм забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.