ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/9139/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 (судді: Жук Г. А., Мартюк А. І., Дідиченко М. А.)
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" про забезпечення позову
до подання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод"
до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" і Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб",
за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк",
про визнання відсутнім права на відчуження майна,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову і судових рішень
1.1. У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" (далі - ТОВ "Лисичанський пивоварний завод") звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просило: 1) накласти арешт на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500, який належить ТОВ "Лисичанський пивоварний завод", до набрання чинності рішенням суду у цій справі; 2) заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", зокрема державним реєстраторам, державним і приватним нотаріусам, а також іншим акредитованим суб`єктам, вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження (реєстрацію, перереєстрацію, посвідчення договорів, видачу свідоцтв про право власності та інших правовстановлюючих документів) належного ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" нерухомого майна, в тому числі, але не виключно, цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500, до набрання чинності рішенням суду у цій справі; 3) заборонити Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), Державній організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) і будь-яким уповноваженим зазначеними організаціями особам вчиняти дії на реалізацію положень статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків і приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку" стосовно цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500, належного ТОВ "Лисичанський пивоварний завод", до набрання чинності рішенням суду у цій справі.
В обґрунтування вимог, викладених у заяві, ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" наголосило на ймовірності відчуження банком у позасудовому порядку на підставі вимог статей 37-39 Закону України "Про іпотеку" належного товариству майна, про що свідчить лист уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. від 20.06.2019 № 2792. Оскільки спірне нерухоме майно розташовано на території проведення антитерористичної операції, такі дії, на думку заявника, суперечать положенням частини 1 статті 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", за змістом якої протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб`єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 43 - 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку". Також товариство акцентувало, що ПАТ "Дельта Банк" і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб можуть вчиняти будь-які інші дії, що у подальшому унеможливлять виконання рішення у справі у разі задоволення позову.
1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 (суддя Баранов Д. О.) заяву ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" про забезпечення позову задоволено частково.
Вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", зокрема державним реєстраторам, державним і приватним нотаріусам, а також іншим акредитованим суб`єктам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження (реєстрацію, перереєстрацію, посвідчення договорів, видачу свідоцтв про право власності та інших правовстановлюючих документів) належного ТОВ "Лисичанський пивоварний завод", ідентифікаційний код 00382987 (адреса: 93193, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500), нерухомого майна, у тому числі цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500, до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і будь-яким уповноваженим зазначеними організаціями особам звертати стягнення у позасудовому порядку на майно, а саме цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500, що є предметом забезпечення, у тому числі набувати право власності на нього, продавати його від свого імені на користь третіх осіб, отримувати і пред`являти до виконання стосовно них виконавчі написи нотаріуса та реалізовувати згідно з ними це майно до набрання законної сили рішенням суду у справі.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд звернув увагу, що за змістом частини 1 статті 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам-підприємцям) або юридичним особам - суб`єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку"; оскільки спірний цілісний майновий комплекс розташований у м. Лисичанську, який згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, належить до населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція, тому відчуження майна ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" у спосіб інший, аніж на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, як то передбачено згідно зі статтею 39 Закону України "Про іпотеку", є незаконним і порушує положення частини 1 статті 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Отже, суд визнав за доцільне вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо предмета іпотеки, заборонити ПАТ "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та будь-яким уповноваженим зазначеними організаціями особам звертати стягнення у позасудовому порядку на майно, що є предметом забезпечення, в тому числі набувати право власності на нього, продавати його від свого імені на користь третіх осіб, отримувати і пред`являти до виконання щодо них виконавчі написи нотаріуса та реалізовувати згідно з ними це майно.
Водночас суд першої інстанції зазначив, що немає правових підстав накладати арешт на спірне нерухоме майно, оскільки воно вже перебуває під обтяженням згідно з ухвалами Дніпровського районного суду міста Києва від 16.04.2014 у справі № 755/8961/14-ц, від 15.04.2014 у справі № 755/8833/14-ц.
1.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 (судді: Жук Г. А., Мартюк А. І., Дідиченко М. А.) апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 скасовано. Відмовлено ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційний господарський суд не установив правових підстав, з якими положення процесуального законодавства у цьому випадку пов`язують можливість вжиття заходів забезпечення позову, та зауважив, зокрема, що згідно з частиною 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії, що помилково не врахував місцевий господарський суд.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заборона суб`єктам державної реєстрації, іншим акредитованим суб`єктам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження (реєстрацію, перереєстрацію, посвідчення договорів, видачу свідоцтв про право власності та інших правовстановлюючих документів) належного ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" нерухомого майна, а також заборона ПАТ "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і будь-яким уповноваженим зазначеними організаціями особам звертати стягнення у позасудовому порядку на майно, що є предметом забезпечення, за змістом є накладенням обмежень щодо такого майна, і така заборона унеможливлює проведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк".
Суд також акцентував, що за наявності чинного обтяження спірного нерухомого майна - арешту належного ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500, заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на те саме, вже обтяжене арештом нерухоме майно та заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження такого нерухомого майна, є безпідставною, оскільки суб`єкти державної реєстрації на час звернення ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" із заявою про забезпечення позову не могли вчиняти відповідні реєстраційні дії.
2. Короткий зміст касаційної скарги
2.1. Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 і закрити провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2019.
Підставами для скасування оскарженої постанови у справі ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" вважає порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема неправильне застосування положень пункту 7 частини 2 статті 46, частини 2 статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, скаржник наголошує, що заставлене майно не є майном банку, а державний реєстратор при вчиненні реєстраційних дій діє на власний розсуд. Скаржник також зазначає, що на час ухвалення судом апеляційної інстанції оскарженої постанови у справі не було предмета спору, наголошуючи при цьому, що розгляд апеляційної скарги ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 про скасування заходів забезпечення позову відбувся 12.09.2019 об 11 год, а розгляд апеляційної скарги ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 про забезпечення позову - 12.09.2019 об 11 год 20 хв.
2.2. Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому фонд просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 - без змін як законну та обґрунтовану.
3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
3.1. Переглянувши оскаржену у справі постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та аргументи, зазначені у відзиві на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.
3.2. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.