Постанова
Іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 591/7004/16-к
провадження № 51-526 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Сєднєвої Г.Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників Маслової О.Є. та Ященка В.В. на вирок Зарічного районного суду міста Суми від 11 січня 2018 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016200440004628, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу 25 січня 2011 року Ковпаківським районним судом міста Суми за ч.3 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, покарання відбув,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Зарічного районного суду міста Суми від 11 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_1 засуджений за те, що він, 23 жовтня 2016 близько 03.00 год., діючи повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території гаражних приміщень за адресою: м. Суми, пров. Громадянський, 8, користуючись відсутністю власника транспортного засобу "Сhегу Тіqqо" д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_2 , умисел на заволодіння яким виник при проведенні малярних робіт цього автомобіля, за допомогою ключа від замка запалювання запустив двигун, та не маючи законної підстави на користування вказаним транспортним засобом, поїхав на ньому у власних справах по м. Суми, де, близько 03:40 год. по вул.Горького, був зупинений працівниками поліції.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Маслова О.Є. просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 та закрити кримінальне провадження, у звʼязку з відсутністю в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення. В обґрунтування своїх доводів вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ч.2 ст.289 КК України, адже умислу на незаконне заволодіння транспортним засобом у засудженого не було. Суди не врахували ту обставину, що автомобіль знаходився у володінні ОСОБА_1 з дозволу власника, тому незаконного вилучення не було. Крім того, стверджує про невідповідність судових рішень вимогам ст.370 КПК, через їх незаконність та необґрунтованість.
Вимоги та доводи касаційної скарги захисника Ященка В.В. є аналогічними скарзі адвоката Маслової О.Є.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Сєднєва Г.Д. у суді касаційної інстанції заперечила проти задоволення вимог скарг захисників.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не в праві втручатися у рішення судів нижчих ланок.
При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Перевіривши оскаржувані судові рішення, не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено.
Твердження сторони захисту про відсутність в діях засудженого складу інкримінованого злочину, з огляду на те, що незаконного вилучення автомобіля не було, адже він знаходився у володінні ОСОБА_1 з дозволу власника, спростовуються встановленими фактичними обставинами, що підтверджені доказами, яким місцевий суд у порядку ст. 94 КПК України дав оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності цих доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку і прийняв обґрунтоване рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.