ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26листопада 2019 року
м. Київ
справа № 487/3870/16-к
провадження № 51-10292км18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор`євої І. В.,
суддів Бущенка А. П., Голубицького С. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Ширмер О. О.,
захисника Михайленка О. В.(у режимі відеоконференції),
прокурора Матюшевої О. В.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Миколаївського апеляційного суду від 16 листопада 2018 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, оскаржене судове рішення та встановлені обставини
За вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 вересня 2016 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 71 КК частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 серпня 2015 року і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121 та ч. 2 ст. 187 КК (за які ОСОБА_1 було засуджено цим вироком та вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 8 вересня 2016 року відповідно), засудженому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні за викладених у вироку обставин умисного тяжкого тілесного ушкодження.
Як установив місцевий суд, 10 травня 2016 року о 4:00 у приміщенні бару у пров. Центральному, 5 у м. Миколаєві ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків умисно вдарив ножем у тулуб ОСОБА_2, заподіявши останньому тяжких тілесних ушкоджень.
Миколаївський апеляційний суд 16 листопада 2018 року за апеляційною скаргою прокурора на підставі п. 4 ч. 1 ст. 409 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) скасував вирок місцевого суду і постановив свій вирок, яким засудив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів за цим вироком та за вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 8 вересня 2016 року призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією 1/2 майна, яке є його особистою власністю.
За правилами ст. 71 КК, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 серпня 2015 року, апеляційний суд визначив ОСОБА_1 остаточний захід примусу у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців із конфіскацією 1/2 майна, яке є особистою власністю засудженого.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 зараховано у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 10-го по 12 травня 2016 року, з 12 листопада 2014 року по 5 червня 2015 року, а також із 20 липня по 16 листопада 2018 року включно з розрахунку один день такого ув`язнення за два дні позбавлення волі. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК вирок суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у цьому суді. Свою позицію мотивує тим, що апеляційний суд, керуючись ч. 5 ст. 72 КК, при обчисленні строків покарання помилково зарахував засудженому в зазначений строк попереднє ув`язнення за період із 12 листопада 2014 року по 5 червня 2015 року, який є поза межами цього кримінального провадження. Також прокурор зауважує, що апеляційний розгляд здійснено за відсутності потерпілого, якому належним чином не було повідомлено про дату, час та місце судового засідання.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу; захисник заперечив обґрунтованість касаційних вимог.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Керуючись ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає оспорюване рішення у межах касаційної скарги, в якій висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, юридично-правова оцінка діяння за ч. 1 ст. 121 КК, справедливість заходу примусу, правильність застосування статей 70 та 71 цього Кодексу не заперечуються.