Постанова
Іменем України
26 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 627/597/18
провадження № 61-14026св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Оазис",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 28 лютого 2019 року у складі судді Каліберди В. А., постанову Харківського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Оазис" (далі - ПСП "Оазис") про розірвання договорів оренди землі.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 отримала у спадщину земельні ділянки з кадастровими номерами: 6323580300:02:001:0053 та 6323580300:02:001:0030 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 .
Крім того, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХР № 129489 від 30.03.2004 року їй належить земельна ділянка, площею 5,8884 га, кадастровий номер 6323580300:02:001:0052.
За життя, 22 квітня 2004 року ОСОБА_2 уклав з ПСП "Оазис" договір № 44 оренди земельної ділянки, площею 5,8964 га. Також, між ОСОБА_1 та ПСП "Оазис" 22 квітня 2004 року було укладено договір № 45 оренди земельної ділянки, площею 5,8884 га.
03 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ПСП "Оазис" було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки. Відповідно до умов договорів земельні ділянки передані в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції.
Позивач зазначає, що орендар порушив умови використання землі вказаних договорів, оскільки без згоди позивача було укладено договір від 04 листопада 2015 року між ТОВ "Тутковський геофізика" та ПСП "Оазис", відповідно до якого ТОВ "Тутковський геофізика" у 2016 року проводило сейсмічні дослідження по пошуку нафти та газу на земельних ділянках, що належали позивачу, тобто відповідач використовув земельні ділянки не за цільовим призначенням, що відповідно до статті 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
На підставі викладеного, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила розірвати договір оренди землі № 44 від 22 квітня 2004 року з додатковою угодою від 03 червня 2008 року, укладений між ПСП "Оазис" та ОСОБА_2, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, та договір оренди землі № 45 від 22 квітня 2004 року з додатковою угодою від 03 червня 2008 року, укладений між позивачем та ПСП "Оазис".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 28 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження використання відповідачем спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням та порушення відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати. При цьому зазначив, що бажання позивача на самостійний обробіток належних їй земельних ділянок, при наявності укладених договорів оренди, не може слугувати підставою для розірвання спірних договорів оренди землі.
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 червня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому зазначив, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що передбачені умовами укладеного 04 листопада 2015 року між ТОВ "Тутковський Геофізика" та відповідачем роботи проводились саме на земельних ділянках ОСОБА_1 .
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення.
Касаційна скарга, крім іншого, мотивована тим, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що при виплаті орендної плати Указ Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" (із змінами) не виконувався.Відповідачем не внесено зміни в договір оренди землі щодо визначення орендної плати на рівні не менше трьох відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
ОСОБА_1 зверталася до орендаря із заявою про збільшення орендної плати. Проте, згідно із інформаційним листом від 06 жовтня 2017 року відповідач відмовив у перегляді збільшення ціни за орендну плату, а запропонував підписати додаткову угоду, збільшивши термін дії самого договору.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргуПСП "Оазис" зазначає, що відповідач як орендар, за умовами укладених договорів оренди, свої обов`язки виконує належним чином, проте, позивач не наводить жодних істотних порушень з боку відповідача, які могли б слугувати підставою розірвання вказаних договорів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
21 серпня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 129489 ОСОБА_2 - власник земельної ділянки, площею 5,8964 га (кадастрові номера: 6323580300:02:001:0053 та 6323580300:02:001:0030), яка розташована на території Олексіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області та має цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
22 квітня 2004 року ОСОБА_2 та ПСП "Оазис" уклали договір оренди землі № 44, згідно з яким ОСОБА_2 передав в строкове платне користування строком на 5 років земельну ділянку, площею 5,8964 га. Договір зареєстрований у Краснокутському районному відділі земельних ресурсів 18 серпня 2004 року за №170.
03 червня 2008 року ОСОБА_2 та ПСП "Оазис" уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 44 від 22 квітня 2004 року, згідно з якою продовжено строк дії договору на 25 років.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 серпня 2012 року вказану земельну ділянку успадкувала його дружина ОСОБА_1
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 5,8884 га (кадастровий номер: 6323580300:02:001:0052), яка розташована на території Олексіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області та має цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №129490.
22 квітня 2004 року ОСОБА_1 та ПСП "Оазис" уклали договір оренди землі № 45, згідно з яким ОСОБА_1 передала в строкове платне користування строком на 5 років земельну ділянку площею 5,8884 га (кадастровий номер: 6323580300:02:001:0052). Договір зареєстрований у Краснокутському районному відділі земельних ресурсів 18 серпня 2004 року за № 169.
03 червня 2008 року ОСОБА_1 та ПСП "Оазис" уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 45 від 22 квітня 2004 року, згідно з якою продовжено строк дії договору на 25 років.
Відповідно до пункту 12.6 договору оренди землі № 44 від 22 квітня 2004 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.