Постанова
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 705/113/15-ц
провадження № 61-48506св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Олійник А. С. (суддя-доповідач)
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Уманський районний відділ державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 06 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Сіренка Ю. В., Гончар Н. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Уманський районний відділ державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, про виділ в натурі частки із спільного майна, будинку з прибудовами та земельної ділянки боржника для звернення стягнення на неї для продажу її на публічних торгах.
Позов обґрунтований тим, що на виконанні в Уманському районному відділі державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області знаходиться виконавче провадження від 08 липня 2013 року № 38855019 з виконання виконавчого листа № 2-275/2007, виданого 20 травня 2007 року Уманським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 472 502,45 грн. Боржник борг не сплачує, іншого майна у нього немає, рішення суду не виконується. Головним державним виконавцем Рибак Л. В. до суду подано заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду стосовно боржника про надання дозволу на реалізацію житлового будинку та земельної ділянки для погашення заборгованості. Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 03 червня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви у зв`язку з тим, що у будинку боржника проживав малолітній онук. За боржником зареєстровано право власності на будинок у АДРЕСА_1, загальною площею 158,0 кв. м, житлова площа 73,1 кв. м. Під час огляду державним виконавцем будинку боржника, встановлено, що боржник приміщення кухні площею 23,0 кв. м № 2 на першому поверсі та кладову № 4 на другому поверсі використовує як житлову, тому при визначені частки у майні боржника необхідно врахувати житлову площу 116,4 кв. м. Відповідно до характеристики будівель та споруд - технічного паспорту на житловий будинок садибного типу (інв. справа № 836), що виготовлений Черкаським об`єднаним бюро технічної інвентаризації 10 грудня 2013 року за боржником рахується під будівлями 461 кв. м земельної ділянки: 134 кв. м - під житлом та 327 кв. м - під службовими будівлями. На правах приватної власності на землю для обслуговування житлового будинку боржнику передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,17 га. У будинку разом з відповідачем проживає його дружина. У цьому будинку зареєстровані, але не проживають інші особи. Дочка відповідачів разом із сином (онуком відповідачів) проживають за іншою адресою.
Позивач просив виділити ОСОБА_2 в натурі 1/2 частки житлового будинку з прибудовами згідно з технічним паспортом по АДРЕСА_1, для звернення стягнення на неї; виділити в натурі ОСОБА_2 частку земельної ділянки, що знаходиться за цією ж адресою, площа якої складає 0,17 га, яка виділена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та на якій розміщена відокремлена частина житлового будинку, яка буде передана відповідачу в результаті його поділу в натурі, та надати дозвіл на реалізацію земельної ділянки, площею 0,17 га, залишивши на обслуговування прибудинкової території 461 кв. м (двір 309 кв. м, під службовими приміщеннями 134 кв. м та інше); зобов`язати Уманський районний відділ державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області підготувати документи благоустрою за рішенням суду та присвоїти кадастровий номер земельній ділянці і зобов`язати державного виконавця провести опис майна будинку з прибудовами.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року у позові відмовлено.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходив з того, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Позовні вимоги, заявлені до Уманського районного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області не підлягають розгляду, оскільки він є третьою особою у справі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 06 листопада 2018 року апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року скасовано. Позов задоволено частково. Виділено ОСОБА_2 в натурі та визнано за ним право власності на майно: кімнату № 1-7 площею 9,0 кв. м, кухню № 1-3 площею 19,5 кв. м, комори № І площею 23,0 кв. м та № ІІ площею 20,2 кв. м., погріб літ. "а2", сарай, гараж літ. "Б", що знаходиться на АДРЕСА_1 . Загальна вартість виділеного нерухомого майна - 438 253,00 грн. Виділено ОСОБА_3 у натурі та визнано за нею право власності на майно: кімнати № 1-11 площею 19,5 кв. м, № 1-12 площею 11,60 кв. м, № 1-13 площею 11,0 кв. м, веранду № 1-10 площею 8,1 кв. м, коридор №1-9 площею 6,9 кв. м, сарай літ. "В", що знаходиться на АДРЕСА_1 . Загальна вартість виділеного нерухомого майна - 271 747,00 грн. Залишено у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2013 року майно: кухню № 1-6 площею 7,1 кв. м, санвузол № 1-4 площею 2,9 кв. м, коридори № 1-5 площею 1,8 кв. м, № 1-8 площею 6,9 кв. м, № 1-1 площею 5,8 кв. м, топкову № 1-2 площею 2,2 кв. м, вимощення літ. "І", огорожу № 1, хвіртку № 2, що знаходиться на пров АДРЕСА_1 . Загальна вартість нерухомого майна, що знаходиться у спільній власності - 157 318,00 грн. Виділено ОСОБА_2 в натурі та визнано за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0699 га (0,0399+0,0300), що знаходиться на АДРЕСА_1 та позначена заливкою зеленого кольору згідно з варіантом № 2 висновку додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 05 квітня 2018 року №20/17/Буд., який є невід`ємною частиною цієї постанови. Виділено ОСОБА_3 у натурі та визнано за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0699 га (0,0639+0,0060), що знаходиться на АДРЕСА_1 та позначена заливкою голубого кольору згідно з варіантом № 2 висновку додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 05 квітня 2018 року №20/17/Буд., який є невід`ємною частиною цієї постанови. Залишено у спільному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0302 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 та позначена заливкою жовтого кольору згідно з варіантом № 2 висновку додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 05 квітня 2018 року №20/17/Буд., який є невід`ємною частиною цієї постанови. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 різницю між ідеальною часткою та вартістю виділеного у власність нерухомого майна в розмірі 83 253,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 3 836,70 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 3 836,70 грн судового збору.
Задовольняючи частково позов, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції, не враховано зміну предмету позову згідно з клопотанням від 24 грудня 2015 року та помилково розглянуто позовні вимоги в редакції первісної позовної заяви від 14 грудня 2014 року.
Крім того, суд першої інстанції не вирішив клопотання позивача про призначення судових будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз, отже, належним чином не встановив фактичні обставини справи.
У позові в частині надання судом дозволу на реалізацію земельної ділянки, площею 0,17 га, залишивши на обслуговування прибудинкової території 461 кв. м (двір 309 кв. м, під службовими приміщеннями 134 кв. м та інше); зобов`язання Уманського районного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області підготувати документи благоустрою за рішенням суду та присвоїти кадастровий номер земельній ділянці і зобов`язати державного виконавця провести опис майна будинку з прибудовами відмовлено, оскільки ці вимоги є незаконними та належним чином необґрунтовані.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
12 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 06 листопада 2018 року, просив скасувати постанову Апеляційного суду Черкаської області від 06 листопада 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Уманський районний відділ державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, про виділ в натурі частки із спільного майна для звернення стягнення на публічних торгах, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
17 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 06 листопада 2018 року, просив скасувати постанову Апеляційного суду Черкаської області від 06 листопада 2018 року, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року залишити без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
30 січня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково обрав варіант № 2 поділу земельної ділянки відповідно до висновку додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 05 квітня 2018 року № 20/17/Буд, оскільки він не відповідає рішенню Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2013 року, яке набрало законної сили, та висновку експерта, який врахував зазначене рішення.
Постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2013 року.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права.
Позивач звернувся до відповідача та його колишньої дружини з позовом про виділ у натурі частки із спільного майна, будинку з прибудовами та земельної ділянки боржника для звернення стягнення на неї для продажу на публічних торгах, однак законодавством не передбачена можливість продажу на публічних торгах майна боржника самим стягувачем.
Із відповідними вимогами, відповідно до статті 379 ЦПК України 2004 року, мав право звернутися із поданням державний виконавець.
Суд апеляційної інстанції безпідставно призначив комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну та додаткову експертизи, оскільки позивача не влаштував висновок експерта згідно з проведеними раніше експертизами. Одночасно суд обмежив право відповідачів на надання пояснень та доводів.
Апеляційний суд, постановляючи рішення, не врахував, що в результаті цього поділу буде неможливо виокремити індивідуальний об`єкт нерухомості, який не порушував право жодної зі сторін.
Відповідно до статті 366 ЦК України позивач не пред`являв до відповідача вимоги щодо продажу належної йому частки, від якої останній відмовився.
Крім того, позивач не надав докази щодо відмови іншого співвласника від придбання належної відповідачу частини будинку.
Висновки апеляційного суду щодо правових підстав для задоволення позову є помилковими.
Верховний Суд не бере до уваги доповнення до касаційної скарги, подані ОСОБА_1 02 жовтня 2019 року, оскільки вони подані поза межами встановленого законом строку.
Доводи осіб, викладені у відзивах на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2 просив її ОСОБА_1 задовольнити частково, оскільки позивач оскаржуючи постанову апеляційного суду не ставить під сумнів рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Прохальна частина касаційної скарги відрізняється від змісту позовних вимог первісного позову та прохальної частини апеляційної скарги.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 ОСОБА_1 просив цю касаційну скаргу відхилити, скасувати постанову апеляційного суду, вимоги його касаційної скарги задовольнити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що Уманський міськрайонний суд видав виконавчий лист № 2-275/2007 від 20 травня 2007 року на виконання рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 залишку боргу в сумі 472 502,45 грн. Боржник борг не сплачує, іншого майна у нього немає, ухиляється від виконання зобов`язань, тому рішення суду не виконується.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно ОСОБА_2 належить будинок на АДРЕСА_1, загальною площею 158,0 кв. м, житлова площа 73,1 кв. м; житловий будинок з прибудовами "А", 158,0 кв. м, сарай-гараж "Б", сарай "В", огорожа, 1, хвіртка 2, замощення ІІ. Це свідоцтво видане відповідно до рішення Виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради.