ПОСТАНОВА
Іменем України
27 листопада 2019 року
Київ
справа №815/4824/13-а
адміністративне провадження №К/9901/20746/18
№К/9901/20749/18
№К/9901/20752/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної фіскальної служби України, Одеської митниці Державної фіскальної служби та ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 у складі колегії суддів: Яковлєва О. В., Федусика А. Г., Танасогло Т. М. у справі №815/4824/13-а за позовом ОСОБА_1 до Південної митниці Головного управління Міндоходів в Одеській області, Державної митної служби України про визнання дій протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Південної митниці Головного управління Міндоходів в Одеській області, Державної митної служби України, в якому просив:
- визнати дії відповідачів протиправними;
- скасувати наказ Державної митної служби України від 10.06.2013 №965-к "Про припинення перебування на державній службі" та наказ Південної митниці від 10.06.2013 №407-к "Про оголошення наказу ДМСУ від 10.06.2013 №963-К "Про припинення перебування на державній службі";
- поновити позивача на роботі на посаді головного інспектора оперативного сектору № 2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Південної митниці;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 10.06.2013 по день поновлення на роботі.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2013 позовні вимоги задоволено.
2.1. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 10.06.2013 № 965-к "Про припинення перебування на державній службі"; визнано протиправним та скасовано наказ Південної митниці Державної митної служби України від 10.06.2013 №407-к "Про оголошення наказу ДМСУ від 10.06.2013 №963-К "Про припинення перебування на державній службі"; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інспектора оперативного сектору №2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці Державної митної служби України з 10.06.2013; стягнуто на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.06.2013 по 12.09.2013 у сумі 12 028,31 грн.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Починаючи з 09.07.2002 позивач проходив службу у митних органах України.
3.2. Наказом Південної митниці від 02.04.2012 №480-к позивача призначено на посаду головного інспектора оперативного сектору № 2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Південної митниці.
3.3. 06.06.2013 в пункті пропуску "Кучурган-Первомайськ", у зоні діяльності митного поста "Роздільна", співробітниками управління Служби безпеки України в Одеській області розпочато проведення оперативно-слідчих заходів стосовно посадових осіб Південної митниці за підозрою в отриманні хабара під час виконання своїх посадових обов`язків.
3.4. Під час проведення вказаних оперативних заходів у головного інспектора оперативного сектору №2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Південної митниці ОСОБА_1 вилучено грошові кошти у сумі 3 400 грн та 150 доларів США, а також затримано вказану особу у порядку статті 208 Кримінально-процесуального кодексу України.
3.5. За вказаним фактом Котовською міжрайонною прокуратурою Одеської області розпочато кримінальне провадження за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частини четвертої статті 368 Кримінального кодексу України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013170510000008.
3.6. Начальником Південної митниці на адресу Державної митної служби України направлено подання про припинення перебування позивача на державній службі в митних органах Україн, за порушення ним Присяги державних службовців.
3.7. На підставі вказаного подання Державною митною службою України видано наказ від 10.06.2013 №965-к "Про припинення перебування на державній службі", яким відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" за порушення присяги державних службовців, починаючи з 10.06.2013 припинено перебування позивача на державній службі в митних органах України.
3.8. Наказом Південної митниці від 10.06.2013 № 407-к "Про оголошення наказу ДМСУ від 10 червня 2013 року №965-к "Про припинення перебування на державній службі", у зв`язку з припиненням перебування особи на державній службі в митних органах зобов`язано відділ фінансів, бухгалтерського обліку та звітності Південної митниці провести розрахунки та виплати відповідно до вимог чинного законодавства.
3.9. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом оскільки не погоджується з обставинами, за яких його було звільнено.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, вказав на те, що на момент направлення Південною митницею подання про припинення перебування позивача на державній службі та видання Державною митною службою України оскаржуваного наказу, не існувало вироку суду, яким би ОСОБА_1 був притягнутий до кримінальної відповідальності за фактом отримання хабара під час виконання ним свої службових обов`язків. Вказане, на думку суду першої інстанції, свідчить про протиправність дій відповідача з огляду на визначений чинним законодавством принцип юридичної відповідальності.
4.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав на те, що судом першої інстанції було правильно зроблено висновок про недостатність для звільнення із займаної посади за порушення присяги державного службовця самого лише факту порушення відносно позивача кримінальної справи. Також колегією суддів апеляційного суду було встановлено, що вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.12.2016 у справі №511/3716/13-к, який залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08.06.2017, ОСОБА_1 виправдано за відсутністю складу злочину, передбаченого частинами першою та четвертою статті 368 Кримінального кодексу України.
4.2. Водночас, судом апеляційної інстанції було встановлено помилковість висновку суду першої інстанції щодо посади, на якій позивач мав бути поновлений, зокрема судом зазначено, що у разі встановлення факту протиправного звільнення працівника з роботи суд повинен прийняти рішення про його поновлення на роботі, а саме на конкретній посаді, яку він займав до звільнення.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнутої на його користь суми середнього заробітку, та прийняти нове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 суму заробітку по дату фактичного поновлення на посаді.
6. Відповідачами подано касаційні скарги, в яких органи державної влади просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
6.1. Доводи касаційних скарг грунтуються на тому, що судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки доводам відповідачів щодо обставин притягнення позивача до відповідальності.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
9. Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
10. Порядок, умови проходження і припинення державної служби в митних органах встановлено Митним кодексом України, Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) та Кодексом законів про працю України.
11. Так, відповідно частини першої статті 571 Митного кодексу України (надалі - МК України), особи, вперше прийняті на службу до органів доходів і зборів приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.
12. Водночас, положеннями частини другої статті 569 МК України визначено, що правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
13. Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону №3723-XII передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статті 17 цього Закону.
14. Відповідно до частини першої статті 14 Закон №3723-XII за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов`язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.
15. Крім того, частиною другою наведеної статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
16. Відповідно до частини першої статті 30 МК України передбачено, що посадові особи та інші працівники органів доходів і зборів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону.