ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2019 року
Київ
справа №263/6852/19
адміністративне провадження №К/9901/27252/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року (головуючий суддя: Ястребова Л.В., судді: Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.)
у справі №263/6852/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Донецькій області
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
І. Історія справи
У травні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ №1110227 від 29 квітня 2019 року, винесену поліцейським батальйону №1 роти №1 Управління патрульної поліції в Донецькій області сержантом поліції Снігуром Олександром Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статтею 122 КУпАП та накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області рішенням від 1 липня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Донецької області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовив.
Зазначене рішення ухвалено у судовому засіданні без участі сторін (їх представників). Повне судове рішення складено і підписано 5 липня 2019 року. Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій указаного рішення датовано 1 липня 2019 року, проте як вбачається зі штрих-коду супровідного листа, датою його складання є 19 липня 2019 року. Як зазначає скаржник, судом першої інстанції копію рішення від 1 липня 2019 року фактично було направлено 25 липня 2019 року, що підтверджується копією конверту з трек-номером 8755502527355.
Водночас, як вірно вказує скаржник, рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 1 липня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено 8 липня 2019 року.
ОСОБА_1 оскаржив указане рішення в апеляційному порядку шляхом подання 2 серпня 2019 року апеляційної скарги засобами поштового зв`язку (підтверджується копією конверту з трек-номером 8751701617180). В апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження. Вказав, що повний текст оскаржуваного рішення отримав 29 липня 2019 року, апеляційна скарга подається 2 серпня 2019 року, тобто в десятиденний строк з моменту отримання рішення від 1 липня 2019 року.
Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 9 серпня 2019 року апеляційну скаргу скаржника залишив без руху. В цій ухвалі суд встановив, що в апеляційній скарзі позивач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Однак, розглянувши доводи скаржника щодо поновлення строків суд зазначив, що норми статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") є спеціальними відносно статті 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення. Разом з тим, відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення з дати отримання особою рішення суду для термінових справ нормами КАС України не передбачений.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції запропонував апелянту протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 1 липня 2019 року у справі №263/6852/19, в якій зазначити інші (поважні) підстави для поновлення строку.
Як зазначив суд апеляційної інстанції, на виконання цієї ухвали скаржник подав заяву про поновлення строку для подання апеляційної скарги, на обґрунтування якої вказав, що повний текст оскаржуваного рішення від 1 липня 2019 року за даними Єдиного державного реєстру судових рішень було надіслано учасникам по справі 5 липня 2019 року, а фактично лише 25 липня 2019 року. Відсутність у позивача повного тексту рішення унеможливило мотивування апеляційної скарги. Одночасно, апеляційний суд зробив висновок, що скаржник не зазначив поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження.
З огляду на це, Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 серпня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу суду апеляційної інстанції й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Зокрема, скаржник зазначає, що частина третя статті 298 КАС України (щодо залишення апеляційної скарги без руху і права на звернення із заявою про поновлення строку) не передбачає жодних винятків для можливості застосування статті 286 КАС України (щодо особливостей провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності) при залишенні апеляційної скарги без руху. Вказує, що апеляційна скарга була подана ним з дотриманням вимог статті 295 КАС України, яка передбачає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження. До того ж, зазначає, що заяву про поновлення відповідного строку він подав, однак суд у відкритті апеляційного провадження відмовив.
Відповідач не подав відзиву на касаційну скаргу.
Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.