1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Рішення



РІШЕННЯ

Іменем України



20 листопада 2019 року

Київ

справа №9901/410/19

адміністративне провадження №П/9901/410/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої Блажівської Н.Є. (суддя-доповідач),

суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М., Желтобрюх І.Л., Олендера І.Я.,

секретар судового засідання Хлуд Т.Ю.,

за участю:

позивача ? ОСОБА_1,

представника позивача ? Стельмащука А.В.,

представника відповідача ? Карлаша Д.О.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнання протиправним та скасування протокольного рішення,

В С Т А Н О В И В:

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

5 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі також ? Комісія), в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 травня 2019 року №274/ко-19 в частині абзацу 3 резолютивної частини щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням;

- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтримку рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 травня 2019 року №274/ко-19.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 травня 2019 року №274/ко-19, яким його як суддю Господарського суду міста Києва визнано таким, що відповідає займаній посаді, в частині щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням (абзац 3 резолютивної частини) прийнято з порушенням частини другої статті 19 Конституції України, статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Так, ОСОБА_1 зазначав, що при проведенні кваліфікаційного оцінювання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято до розгляду висновки Громадської ради доброчесності щодо нього від 17 березня 2019 року та від 25 травня 2019 (в новій редакції), які надійшли після початку співбесіди, що розпочалася 10 липня 2018 року. В такий спосіб, на думку позивача, Комісією порушено принцип правової визначеності, належного урядування та передбачуваності дій державного органу, оскільки не дотримано частини п`ятої статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також абзацу шостого пункту 4.10.1 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яким передбачено, що висновок, який надійшов після початку засідання з проведення співбесіди, Комісією не розглядається. Відтак правомірною поведінкою Комісії було б постановлення протокольного рішення про залишення без розгляду висновків Громадської ради доброчесності. Натомість прийняття їх до уваги мало наслідком визначення Комісією порядку набрання чинності оскаржуваним рішенням з посиланням на підпункт 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту й суть якого зводиться до того, що рішення Комісії про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, ухвалене у складі колегії, за наявності негативного висновку Громадської ради доброчесності, набирає чинності з дня його ухвалення у разі, якщо воно буде підтримано не менш ніж одинадцятьма членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на пленарному засіданні.

Водночас мотивуючи позовні вимоги позивач вказав, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 травня 2019 року №274/ко-19 в оскаржуваній частині є немотивованим та таким, що не відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, частині першій статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", оскільки не містить вказівок та жодних мотивів щодо прийняття до розгляду висновків Громадської ради доброчесності щодо судді ОСОБА_1, а також щодо визначення порядку набрання рішенням чинності.

Крім того, позивач послався на те, що оскаржуване рішення Комісії суперечить частинам першій, п`ятій, шостій статті 126 Конституції України, підпункту 4 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України, частині дев`ятнадцятий статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". А саме, зазначив, що на суддю ОСОБА_1 не розповсюджуються вимоги підпункту 4 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України щодо необхідності проходження оцінювання, оскільки вказані положення встановлюють обов`язковість оцінювання та можливі наслідки у вигляді звільнення з посади щодо суддів, призначення/обрання яких відбулося до набрання чинності відповідними змінами щодо правосуддя, а саме 30 вересня 2016 року. Водночас на час оголошення процедури оцінювання щодо ОСОБА_1 (1 лютого 2018 року), так і на момент початку співбесіди (10 липня 2018 року) і прийняття відповідачем рішення (22 травня 2019 року) позивач мав статус судді - призначеного на посаду безстроково після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідно до Указу Президента від 29 грудня 2017 року №446/2017.

Також позивач наголосив на тому, що рішення в оскаржуваній частині має вплив на отримання ним всіх передбачених Конституцією України гарантій незалежності суддів, зокрема на належне матеріальне забезпечення, оскільки постановлене за наслідками оцінювання рішення про відповідальність займаній посаді не набрало чинності. Таким чином, у зв`язку з неправомірним висновком Комісії про необхідність проходження позивачем оцінювання, прийняття до розгляду висновку Громадської ради доброчесності та неправомірним визначенням порядку набрання чинності оскаржуваним рішенням він, відправляючи правосуддя протягом 2018-2019 років, позбавлений можливості отримувати винагороду у розмірі посадового окладу судді місцевого суду, який пройшов кваліфікаційне оцінювання. Отже, враховуючи непослідовність дій та рішень Комісії, а також у зв`язку із неможливістю передбачити коли саме набере чинності рішення від 22 травня 2019 року №274/ко-19, має місце втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Крім того, в обґрунтування права на звернення до суду позивач послався на практику Європейського суду з прав людини та вказав, що цей публічно-правовий спір може призвести до застосування цивільного аспекту, а також зазначив про підхід до судового контролю Європейського суду справедливості. Також ОСОБА_1 зазначив, що правомірність пункту 4.10.1 Регламенту Комісії щодо строків подання висновку Громадською радою доброчесності та наслідків пропущення таких строків підтверджено судовим рішенням Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №9901/460/18, а також свій позов аргументував тим, що його поставлено у стан правової невизначеності, оскільки у ситуації, що склалася навколо Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, момент початку роботи Комісії у пленарному складі є непередбачуваним.

За наведеного вище, ОСОБА_1 також вважає і протиправним протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтримку рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 травня 2019 року №274/ко-19.

Відповідач в наданому до суду відзиві проти задоволення позову заперечував, вказуючи на його безпідставність, необґрунтованість. При цьому зазначав, що Комісія не порушила визначених законом повноважень та у відповідності до частини другої статті 19 Конституції України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскаржуване рішення Комісії містить факти та обставини, які мали значення при його прийнятті, а також правові підстави та мотиви. Водночас позивачем не зазначено з посиланням на норми закону, які саме обов`язки не виконала Комісія та які права позивача було порушено. До того ж, ОСОБА_1 не надано належних і допустимих доказів на підтвердження передбачених частиною третьою статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" підстав для оскарженні та скасування рішення Комісії. Натомість зміст обґрунтувань позовних вимог позивача зводиться саме до незгоди з мотивами, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, а не з їх відсутністю, що, враховуючи положення частини третьої статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", не може бути підставою для скасування рішення.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 зауважив, що оскаржуване рішення, законність абзацу 3 резолютивної частини якого є предметом даного спору, не тільки не містить мотивування/обґрунтування (в оскаржуваній частині), а й навіть посилань на частину першу статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Крім того, вказує, що Вищою кваліфікаційною комісією суддів України жодним чином не спростовано посилання позивача на пункт 4.10.1 Регламенту Комісії та на статтю 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якими обґрунтовано протиправність оскаржуваного рішення. Також позивач звертає увагу на недопустимість формального тлумачення відповідачем положень статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також підкреслює, що до відзиву не надано протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному засіданні питання про підтримку рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 травня 2019 року №274/ко-19, що вказує на його відсутність.

У поясненнях Вища кваліфікаційна комісія України вказує на те, що посилання позивача про відсутність обов`язку у нього проходити кваліфікаційне оцінювання як суддя, якого було призначено на посаду 29 грудня 2017 року на підставі Указу Президента України, є необґрунтованим, оскільки з урахуванням змін порядку призначення на посаду судді, що відбулися на підставі Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року, загальна мета підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, відповідно до якого відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом, полягає у проведенні кваліфікаційного оцінювання всіх суддів, які призначені або обрані на посади за попереднім порядком, без конкурсу.

Щодо тверджень ОСОБА_1 про невідповідність підпункту 32.2.1 пункту 32.2 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення вимогам частини першої статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вказує, що підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та підтвердження відповідності займаній посаді хоча і відрізняються метою їх проведення, однак є спільними за змістом, оскільки в обох процедурах передбачено встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання: компетентності, професійній етиці та доброчесності. Визначення відповідності судді зазначеним критеріям здійснюється в межах процедури кваліфікаційного оцінювання, яка є встановленою Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та загальною для усіх видів оцінювання суддівського корпусу в Україні. Комісія за результатами проведеного кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді приймає одне з рішень, які визначаються пунктом 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, тобто про відповідність або невідповідність судді займаній посаді.

Крім того, відповідач стверджує про безпідставність аргументів позивача щодо протиправного врахування Вищою кваліфікаційною комісією суддів України висновку Громадської ради доброчесності, який надійшов до Комісії 18 березня 2019 року за умов початку проведення співбесіди 10 липня 2018 року, оскільки у зв`язку із зміною складу колегії 22 травня 2019 року проведення співбесіди було розпочато спочатку.

У письмових поясненнях позивач вказує, що: - рішення в оскаржуваній частині в порушення частини другої статті 19 Конституції України та всупереч пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 16 Перехідних положень Конституції України покладають проведення оцінювання відповідності судді займаній посаді на Вищу кваліфікаційну комісію суддів України в пленарному складі, що не передбачено ні Конституцією, ні Законом України "Про судоустрій і статус суддів"; - пункт 2 розділу V Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання передбачає, що кваліфікаційне оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді проводиться у складі колегії Комісії, а положення пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", які направлені на виконання пункту 16 Перехідних положень Конституції України визначають, що процедура оцінювання відповідності займаній посаді проводиться складом Комісії у вигляді колегії, а не палати; - аналогія положень процесуального законодавства щодо ситуації з прийняттям Комісією висновку Громадської ради доброчесності після початку співбесіди не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки оголошена перерва у співбесіді не припиняє, а лише призупиняє спілкування членів Комісії з суддею і у зв`язку із зміною складу колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка проводила співбесіду, не має місце автоматичне визначення нових строків для подання доказів та матеріалів (у даному випадку - висновку Громадської ради доброчесності).

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

ІІІ. КЛОПОТАННЯ СТОРІН ТА ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 серпня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів Верховного Суду: Блажівська Н.Є. (суддя-доповідач), Білоус О.В., Гімон М.М., Желтобрюх І.Л., Усенко Є.А.

Ухвалою Верховного Суду від 7 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнання протиправним та скасування протокольного рішення.

Крім того, вказаною ухвалою витребувано у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України належним чином засвідчені копії всіх протокольних рішень, які стосуються оцінювання судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді (в тому числі протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтримку рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 травня 2019 року №274/ко-19).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2019 року проведено повторний автоматичний розподіл справи №9901/410/19, за результатами якого замість судді-учасника колегії Усенко Є.А. введено суддю-учасника колегії Олендера І.Я.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, витребувано у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України офіційну копію аудіо- і відеозапису засідань, які проводилися із позивачем.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Указу Президента України "Про призначення суддів" від 20 жовтня 2009 року №842/2009 призначений на посаду судді Господарського суду міста Києва строком на п`ять років (а.с. 19, т. 2).

16 жовтня 2012 року рішенням Вищої ради юстиції №1127/о/15-12 позивача призначено на посаду заступника голови Господарського суду міста Києва строком на п`ять років з 16 жовтня 2012 року по 15 жовтня 2017 року включно (а.с. 114, т. 2).

Строк повноважень судді ОСОБА_1 закінчився 20 жовтня 2014 року і рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31 серпня 2015 року №349/бо-15 його рекомендовано для обрання на посаду судді Господарського суду міста Києва безстроково (а.с. 41, т. 2).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 жовтня 2017 року №3216/0/15-17 внесено подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Господарського суду міста Києва (а.с. 42, т. 2).

Указом Президента України "Про призначення суддів" від 29 грудня 2017 року №446/2017 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Господарського суду міста Києва (а.с. 43, т. 2).

Відповідно до наказу виконуючого обов`язки Голови Господарського суду міста Києва від 29 грудня 2017 року №502-К ОСОБА_1 вважається таким, що з 29 грудня 2017 року призначений на посаду судді Господарського суду міста Києва (а.с.44, т. 2).

1 лютого 2018 року Вищою кваліфікаційною комісією України прийнято рішення №8/зп-18 про призначення кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді за списком згідно із додатком №1, зокрема судді ОСОБА_1 (а.с. 89-91, т. 2). Цим рішенням також встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту; другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії України від 2 березня 2018 року №33/зп-18, зокрема, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання стосовно 1673 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 1 лютого 2018 року №8/зп-18, і відповідно до витягу з додатка 18 до вказаного рішення стосовно судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 призначено іспит під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді на 19 квітня 2018 року (а.с.92-94, т. 2).

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії України від 25 травня 2018 року №118/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії України від 1 лютого 2018 року №8/зп-18 та від 20 жовтня 2017 року №106/зп-17, у складі таких методик: 1) тест загальних (інтелектуальних) здібностей; HCS Integrity Chek TM - Оцінка інтегративності; BFQ-2 Опитувальник "Велика п`ятірка ? 2"; MMPI®-2 - Minnesota Multiphasic Personal Inventory - Міннесотський багатоаспектний особистісний опитувальник - друге видання; 2) інтерв`ю з психологом для фіналізації консолідованого звіту за результатами всіх медодик (а.с. 95, т. 2).

Згідно з додатком до вказаного рішення датою проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей стосовно ОСОБА_1 визначено 11 червня 2018 року (а.с. 96, т. 2).

Крім того, 30 травня 2018 року Вища кваліфікаційна комісія України рішенням №119/зп-18 призначила проведення другого етапу тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей ? інтерв`ю з психологом і яке, відповідно до додатка до цього рішення, щодо позивача призначено на 24 червня 2018 року (а.с. 97-98, т. 2).

Відповідно до додатка 3 до рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26 червня 2018 року №152/зп-18 ОСОБА_1 складено анонімне письмове тестування, за результатами якого він набрав 90 балів, а за результатами виконання практичного завдання - 96,5 бала (а.с. 101, т. 2).

Позивач пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистісної компетентності, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності (а.с. 185-187, т. 4).

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії України від 26 червня 2018 року №152/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит", складеного 19 квітня 2018 року, зокрема, судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1, якого відповідно до додатка 4 вказаного рішення допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди" (а.с. 99, т. 2).

Відповідно до витягу із протоколу №340 засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 10 липня 2018 року (початок засідання 09 год. 25 хв.) затверджено порядок денний: про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного рішенням Комісії від 1 лютого 2018 року №8/зп-18 (а.с. 32-34, т. 5).

Відповідно до вказаного вище протоколу до зали засідання запрошено суддю ОСОБА_1, члени Комісії поставили йому запитання з метою уточнення інформації, наявної у матеріалах досьє та отриманої за результатами перевірки; ОСОБА_1 відповів на поставлені запитання та надав роз`яснення стосовно відомостей, наявних у матеріалах досьє; головуючий оголосив про завершення співбесіди з суддею Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 .

Протокольним рішенням оголошено перерву у співбесіді із суддею Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 .

Розгляд питання, призначений на 25 жовтня 2018 року, про продовження проведення співбесіди за результатами дослідження досьє судді Господарського судді міста Києва ОСОБА_1 у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного рішенням Комісії від 1 лютого 2018 року №8/зп-18, знято, про що відповідачем повідомлено на офіційному веб-сайті (а.с. 14, т. 1).

Продовження проведення співбесіди за результатами дослідження досьє суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного рішенням Комісії від 1 лютого 2018 року №8/зп-18, включено до порядку денного на засідання Комісії 18 березня 2019 року (а.с.16, т. 1).

Згідно з витягом із протоколу №114 від 18 березня 2019 року Комісією затверджено порядок денний: про продовження співбесіди за результатами дослідження досьє суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного рішенням Комісії від 1 лютого 2018 року №8/зп-18 (а.с. 35-36, т. 5).

Відповідно до вказаного протоколу позивач та представники Громадської ради доброчесності на засідання Комісії не з`явилися, від судді ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення співбесіди та Комісією прийнято протокольне рішення про зняття з розгляду питання про проведення співбесіди із суддею Господарського суду міста Києва ОСОБА_1

17 березня 2019 року Громадською радою доброчесності затверджено висновок про невідповідність судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики (а.с. 188-190, т. 4).

У вказаному Висновку зазначено, що: - 1) суддя допускав дії (бездіяльність) або ухвалив рішення, обумовлені корпоративною солідарністю, маніпулюючи обставинами чи законодавством, допускав дії або бездіяльність, що призвело до розподілу справ у суді з порушенням принципу випадковості при використанні автоматизованої системи, або іншим чином втручався в автоматизований розподіл справ; - 2) суддя використав свій статус для задоволення своїх інтересів або інтересів інших осіб; - 3) суддя безпідставно не задекларував своєчасно своє майно, що є ліквідним активом.

Вказаний висновок, затверджений 17 березня 2019 року о 22 год. 41 хв., надійшов до Комісії електронною поштою 18 березня 2019 року, (а.с. 22, т. 1).

У зв`язку із поданими 16 травня 2019 року поясненнями позивача та проханням скасувати вказаний вище висновок Громадська рада доброчесності 21 травня 2019 року, з урахуванням також наданих суддею тією ж датою відповідей на питання, затвердила Висновок про невідповідність судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики у новій редакції (з урахуванням пояснень судді) (а.с. 196-199, т. 4).

Відповідно до порядку денного Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на 22 травня 2019 року включено питання про продовження проведення співбесіди за результатами дослідження досьє суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаної посади, зокрема ОСОБА_1 (а.с. 17, т. 1).

Також до Комісії 22 травня 2019 року о 23 год. 39 хв. електронною поштою надійшов висновок від Громадської ради доброчесності в новій редакції, затверджений 21 травня 2019 року, з урахуванням пояснень судді ОСОБА_1 (а.с. 22, т. 1).

22 травня 2019 року відповідно до протоколу №215 засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії (розпочато о 10 год. 00 хв.), проведеного за участі судді ОСОБА_1, після відповіді останнім на поставлені запитання та надання роз`яснення стосовно відомостей, наявних у матеріалах досьє, співбесіда із суддею ОСОБА_1 завершена і прийнято рішення. Головуючий оголосив про закриття засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України о 15 год. 50 хв. (а.с. 37-39, т. 5).


................
Перейти до повного тексту