ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2019 року
Київ
справа №826/13003/16
адміністративне провадження №К/9901/1507/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року (судді - Пащенко К.С., Чудак О.М., Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року (судді Файдюк В.В., Мєзенцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі № 826/13003/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України, відповідач), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Державної казначейської служби України про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У серпні 2016 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з вказаним позовом у якому, посилаючись на затримку виплати йому грошового забезпечення за період з 01 червня 2005 року по 31 листопада 2005 року, просив:
- зобов`язати ДСА України нарахувати та виплатити індексацію заробітної плати за період затримки виплати (по травень 2015 року) у розмірі 19344,30 грн;
- зобов`язати ДСА України нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням терміну її виплати за період затримки виплати (по травень 2015 року) у розмірі 40192,33 грн
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що заборгованість з виплати грошового утримання за період з 01 червня 2005 року по 31 листопада 2005 року у розмірі 15471,50 грн, (встановлено рішенням суду у справі №12777/12/2070, яке набрало законної сили), було виплачено відповідачем лише у травні 2015 року. Відтак, на думку позивача, йому мають бути виплачені індексаційні виплати та компенсація за втрату частини грошового утримання у зв`язку з порушенням термінів її виплати.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ДСА України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини заробітної плати за період з 01 червня 2005 року по 31 листопада 2005 року у зв`язку з порушенням термінів її виплати по травень 2015 року у розмірі 37 130,09 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року виправлено описку, допущену у мотивувальні та резолютивній частині тексту рішення від 12 липня 2018 року у справі № 826/13003/16, замість " 37130, 09 грн" правильно читати " 40130, 09 грн".
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що визначення розміру належного позивачу протягом червня-листопада 2005 року грошового забезпечення з урахуванням збільшення його окладу (що враховується при вирішенні питання про необхідність проведення індексації) було здійснено судом у справі №12777/12/2070 і визначено цим рішенням. Відтак позовна вимога про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію заробітної плати задоволенню не підлягає.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог скасовано. В цій частині прийнято нове рішення. Зобов`язано ДСА України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за період з 01 червня 2005 року по 31 листопада 2005 року по травень 2015 року у розмірі 19344,30 грн. В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги щодо нарахування і виплати індексації заробітної плати позивачу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що не було проведенно нарахування такої виплати судом у справі №12777/12/2070 за період з 01 червня 2005 року по 31 листопада 2005 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 20118 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ДСА України подала касаційну скаргу.
Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03 серпня 2011 року, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства, а не ДСА України. Крім того, відповідач звернув увагу, що Верховним Судом України було сформовано зовсім іншу правову позицію щодо стягнення заборгованості по недоотриманій заробітній платі (грошовому утриманню) та компенсації за порушення строків виплати такої заборгованості, що свідчить про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог.
Рух касаційної скарги
14 січня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДСА України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Желтобрюх І.Л. (суддя-доповідач), Білоус О.В., Стрелець Т.Г.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 21 червня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Соколов В.М. - головуючий суддя, Єресько Л.О., Загороднюк А.Г. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 20 червня 2019 року №796/0/78-19.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2019 року касаційну скаргу ДСА України прийнято до провадження, справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 26 листопада 2019 року.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи, Харківським окружним адміністративним судом у постанові від 05 червня 2013 року у справі №12777/12/2070 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України та Державної казначейської служби України, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 13 січня 2014 року, встановлено, що з урахуванням вимог частини другої статті 44 Закону України "Про статус суддів" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), розмір посадового окладу позивача у 2005 році в грошовому еквіваленті повинен був складати: з 01 січня 2005 року по 31 березня 2005 року - 1965 грн, з 01 квітня 2005 року по 30 червня 2005 року - 2175 грн, з 01 липня 2005 року по 31 серпня 2005 року - 2325 грн, з 01 вересня 2005 року по 31 грудня 2005 року - 2490 грн.
Розмір грошового забезпечення позивача за період з червня 2005 року по листопад 2005 року, обчислений з урахуванням посадового окладу судді у розмірі 50% посадового окладу Голови Верховного Суду України та без урахування п`ятдесяти відсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 19 вересня 1996 року №856, стовідсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 23 лютого 2002 року №173, премії та інших надбавок, повинен був складати загалом 22 896,50 грн.
Розмір фактично отриманого позивачем грошового забезпечення за період з червня 2005 року по листопад 2005 року складає загалом 7 425 грн.
Фактична виплата означеного грошового забезпечення у розмірі 15471,50 грн була проведена відповідачем 28 травня 2015 року, що підтверджується платіжним документами.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною першою статті 341 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.