ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2019 року
Київ
справа №813/2187/16
адміністративне провадження №К/9901/21000/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року (судді Шавель Р.М., Бруновська Н.В., Кузьмич С.М.) у справі №813/2187/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - УДВС ГТУЮ у Львівській області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова (далі - УПФУ у Франківському районі міста Львова), Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі міста Львова (далі - УПФУ у Личаківському районі міста Львова), про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання до вчинення певних дій,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до УДВС ГТУЮ у Львівській області, треті особи: УПФУ у Франківському районі міста Львова, УПФУ у Личаківському районі міста Львова, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця через невиконання рішення Європейського Союзу з прав людини №12895/08 від 09 січня 2014 року "Хацький та інші проти України" у виконавчому провадженні ВП №23289021 від 09 грудня 2015 року;
- зобов`язати виконати вказане рішення Європейського Суду з прав людини та реалізувати рішення національних судів, а саме: перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 11 жовтня 2015 року, з розрахунку довідки Львівської обласної ради № 48/15 від 06 травня 2006 року про заробітну плату в розмірі 12185 грн без будь-яких обмежень;
- у місячний термін забезпечити заходи згідно Закону України "Про виконавче провадження", яким виплати перераховані УПФУ у місті Львові кошти у розмірі 429105,84 грн на рахунок позивача.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що відповідачем не здійснюється належним чином виконавче провадження та фактично не виконуються судові рішення, ухвалені на його користь. Позивач вважає, що органи ДВС всупереч нормам чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про виконавче провадження" не вжили усіх можливих, дієвих, необхідних, достатніх заходів для виконання судових рішень та проігнорували той факт, що судове рішення за будь-яких обставин не може залишатись невиконаним на шкоду стороні у провадженні. Так, державним виконавцем у процесі здійснення виконавчого провадження не вчинялись дії про які він просив у клопотаннях, не надавалась жодна мотивована відповідь на такі заяви.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Своє рішення суд аргументував тим, що згідно досліджених матеріалів виконавчого провадження ВП №23289021 державним виконавцем вчинялися дії по виконанню виданого виконавчого листа, через що в суду немає правових підстав для визнання бездіяльності відповідача протиправною. Також державним виконавцем в установленому порядку були надані відповіді на всі звернення та заяви позивача.
Крім того, суд першої інстанції врахував, що виконавче провадження не завершено та державним виконавцем вчиняються дії по виконанню судового рішення; а тому вказав про безпідставність заявлених вимог позивача та втручання у дискреційні повноваження відповідача.
Львівський окружний адміністративний суд вказав, що чинним законодавством не передбачено обов`язку надання державним виконавцем сторонам виконавчого провадження копій документів, що підтверджують виконання виконавчого документа. Водночас, позивач не позбавлений права звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та зняття копій таких документів.
Не погодившись із судовим рішенням першої інстанції, позивач звернувся із апеляційною скаргою про скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 грудня 2016 року задовольнив апеляційну скаргу позивача, скасував судове рішення першої інстанції та прийняв нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги позивача частково.
Визнав протиправною бездіяльність УДВС ГТУЮ у Львівській області, яка полягає у невиконанні в межах відновленого виконавчого провадження ВП № 23289021 рішення Європейського Суду з прав людини від 09 січня 2014 року у справі "Хайнацький та інші проти України" в частині зобов`язання виконати рішення національних судів, ухвалених на користь ОСОБА_1
Зобов`язав УДВС ГТУЮ у Львівській області вжити заходів до примусового виконання, в межах відновленого виконавчого провадження ВП № 23289021, рішення Європейського Суду з прав людини від 09 січня 2014 року у справі "Хайнацький та інші проти України" в частині зобов`язання виконати рішення національних судів, ухвалених на користь ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірне виконавче провадження завершено передчасно і без вжиття державним виконавцем всіх необхідних заходів до примусового виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 09 січня 2014 року у справі "Хайнацький та інші проти України" в частині зобов`язання виконати рішення національних судів, ухвалених на користь позивача. Адже наявність постанови про закінчення виконавчого провадження (яка винесена після звернення позивача до суду із відповідним позовом та ухвалення рішення судом першої інстанції) не може вважатися перешкодою для задоволення позовних вимог в цій частині.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що постанова ВП № 23289021 від 30 вересня 2016 року про закінчення виконавчого провадження не обґрунтована саме виконанням рішення Європейського Суду з прав людини.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі УДВС ГТУЮ у Львівській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що Законом України "Про виконавче провадження" чітко визначено дії, які повинен проводити державний виконавець на примусове виконання рішення, інших повноважень йому не надано. Скаржник вважає, що державним виконавцем виконавчі дії проведені у відповідності до вимог Закону, що регулюють виконавче провадження по виконанню рішень Європейського Суду з прав людини.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 вказує, що судове рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи судом не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга УДВС ГТУЮ у Львівській області є безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню.
Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Рух касаційної скарги
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 10 березня 2017 року відкрив касаційне провадження за скаргою УДВС ГТУЮ у Львівській області.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року вищезазначену касаційну скаргу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Желтобрюх І.Л.(суддя-доповідач), Білоус О.В., Стрелець Т.Г.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі Соколов В.М. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Встановленні судами попередніх інстанцій обставин справи
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 06 червня 2005 року визнано неправомірною бездіяльність Франківського районного управління Пенсійного фонду міста Львова та зобов`язано пенсійний орган провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням підвищення посадових окладів державним службовцям, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1481 від 04 листопада 2004 року.
Також, рішенням Франківського районного суду міста Львова від 26 серпня 2005 року визнано неправомірною бездіяльність Франківського районного управління Пенсійного фонду міста Львова та зобов`язано пенсійний орган провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням підвищення посадових відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 512 від 30 червня 2005 року.
Водночас, додатковим судовим рішенням від 11 листопада 2005 року доповнено резолютивну частину вищевказаного рішення, після слова "посадових" словом - "окладів", а також після фрази "відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 512 від 30 червня 2005 року" - "з 01 червня 2005 року".
Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 19 листопада 2007 року позивачу роз`яснено, що відповідно до рішення Франківського районного суду міста Львова від 26 серпня 2005 року перерахунок пенсії має бути проведений на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 512 від 30 червня 2005 року, з 01 червня 2005 року з розрахунку довідки Львівської обласної ради про заробітку плату у сумі 12185,90 грн, без будь-яких обмежень.
Вказані судові рішення набрали законної сили.
19 травня 2010 року Франківський районний суду міста Львова видав виконавчий лист № 2-5699.
16 грудня 2010 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області відкрито виконавче провадження ВП № 23289021 з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа; встановлено боржнику (Франківському районному управлінню Пенсійного фонду міста Львова) строк для добровільного виконання рішення до 23 грудня 2010 року.
Боржником у вказаний строк самостійно не виконано рішення суду, у зв`язку з чим постановою від 04 січня 2011 року на боржника накладено штраф у розмірі 510 грн. Також, у зв`язку з повторним невиконанням рішення суду державним виконавцем накладено на боржника штраф у подвійному розмірі 1020 грн.
В подальшому, у зв`язку з неможливістю виконання рішення без боржника, державним виконавцем скеровано подання в прокуратуру Львівської області про притягнення посадових осіб Франківського районного управління Пенсійного фонду міста Львова до кримінальної відповідальності.
29 вересня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-5699.
У зв`язку з невиконанням вищевказаних судових рішень позивач звернувся до Європейського Суду.
Європейським судом з прав людини 19 січня 2014 року ухвалено рішення у справі "Хайнацький та інші проти України" (заява № 8452/12та 249 інших заяв) де одним із заявників є ОСОБА_1, відповідно до якого суд постановив:
(А) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, які досі підлягають виконанню, та сплатити 2000 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та компенсації судових витрат, а також будь-який податок, що може нараховуватись; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;
(В) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
На підставі вказаного рішення Європейського суду з прав людини, 09 грудня 2015 року державним виконавцем відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-5699 від 19 травня 2010 року.
Державним виконавцем 20 січня 2016 року направлено вимогу № 09.01/45/754/В9-466, якою зобов`язано боржника виконати виконавчий документ та надати письмове підтвердження про його виконання.
У зв`язку з невиконанням боржником виконавчого документа державним виконавцем накладено штраф на боржника у розмірі 1020 грн, а також направлено на адресу боржника повторну вимогу про виконання виконавчого документа.
Листами № 20250/06-19 від 22 грудня 2015 року та № 1678/10-19 від 02 лютого 2016 року боржником повідомлено державного виконавця про виконання рішень Франківського районного суду міста Львова від 06 червня 2005 року та від 26 серпня 2005 року. Проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 512 від 30 червня 2005 року з 01 червня 2005 року, на підтвердження чого надано відповідні документи. У зв`язку зі зміною місця проживання ОСОБА_1 його пенсійна справа скерована до УПФУ у Личаківському районі міста Львова.
Державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП № 23289021 здійснено заміну сторони боржника на УПФУ у Личаківському районі міста Львова.