ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 873/75/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019р.
суддя: А. О. Мальченко
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ЛНЗ" про видачу наказу на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 17.07.2019р. у третейській справі №06/11-2019
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛНЗ"
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт"
про стягнення боргу
за участю представників:
від позивача: не з`явилися,
від відповідача: не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали
Рішенням Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 17.07.2019р. у третейській справі №06/11-2019 позов ТОВ "ЛНЗ" до СТОВ "Агросвіт" про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з СТОВ "Агросвіт" на користь ТОВ "ЛНЗ" грошові кошти у розмірі 138 699,47 грн., з яких 85 000,00 грн. - заборгованість за отриманий по договору товар; 24 764,44 грн. - пеня за порушення строків виконання грошових зобов`язань по договору; 24 871,58 грн. - проценти річні; 4 063,45 грн. - інфляційні збитки та третейський збір у розмірі 2 387,00 грн.
06 вересня 2019р. ТОВ "ЛНЗ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 17.07.2019р. у третейській справі №06/11-2019.
2. Короткий зміст ухвали господарського суду і мотиви її прийняття
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019р. у справі №873/75/19 заяву ТОВ "ЛНЗ" про видачу наказу на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 17.07.2019р. у третейській справі №06/11-2019 задоволено, ухвалено видати наказ на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 17.07.2019р. у третейській справі №06/11-2019.
Ухвала мотивована тим, що з наявних у справі документів вбачається, що рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду у справі №06/11-2019 не було скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею наказу не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді суду не надано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
СТОВ "Агросвіт", не погоджуючись з вказаною ухвалою, звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про видачу наказу відмовити.
Скаржник стверджує, що сторони в судове засідання 09.10.2019р. не з`явилися, проте суд не з`ясував, чи були у сторін поважні причини неприбуття їх представників, а розглядаючи заяву за відсутності представника відповідача суд позбавив останнього надати свої доводи та обґрунтування по суті заяви.
4. Позиції інших учасників справи
ТОВ "ЛНЗ" у відзиві на апеляційну скаргу заперечує її доводи та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
5. Норми права, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 2 ст. 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
Згідно зі ст. 354 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
При розгляді заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін господарський суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається. Справа має бути направлена до господарського суду протягом п`яти днів від дня надходження вимоги. У такому разі строк розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду продовжується до тридцяти днів з дня її надходження до суду.
При розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст. 355 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналогічні положення містяться також у ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди".