ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2019 року
Київ
справа №823/1167/17
адміністративне провадження №К/9901/43822/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Троян Н.М., суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.) по справі №823/1167/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
в с т а н о в и в:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі- Позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача за підписом начальника Головного управління Залоги О.В. від 31.01.2017 №1775/6-17, яким позивачці відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства;
- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 26.12.2016, що зареєстрована 27.12.2016 за №26374/0/5-16-СГ, та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем надано відповідачу всі необхідні документи, передбачені ст. 118 ЗК України та положеннями Земельного кодексу України, то відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га є протиправною.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року - скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, а отже відповідачем правомірно відмовлено у задоволенні заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу
В грудні 2017 року ОСОБА_1 направила до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року і залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що судом апеляційної інстанцій допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, позивач вказує на те, що відмова в наданні дозволу є незаконною, оскільки порядок надання земельних ділянок у власність із земель державної власності встановлений ст. 118 ЗК України. Такий не передбачає обов`язку заявника здійснювати розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок за попередньою згодою розпорядника.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.12.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець С.Г., справу передано головуючому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2019 справа прийнята до провадження та призначено її розгляд в порядку письмового провадження підготовчого провадження.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року № 1971/0/78-19 у зв`язку з відпусткою судді Стеценка С.Г., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи на підставі службової записки судді-доповідача Тацій Л.В. від 25 листопада 2019 року здійснено заміну судді Стеценка С.Г. та визначено такий склад суду: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами встановлено, що 27.12.2016 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту.
Разом із заявою позивачкою подано: обґрунтування розмірів земельної ділянки; копію документа, що посвідчує особу (паспорт); копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями; копію довідки відділу Держгеокадастру у Жашківському районі; копію нотаріально завіреної копії згоди землекористувача про вилучення земельної ділянки.
Листом від 31.01.2017 № 1775/6-17 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відмову у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради, та роз`яснив можливість надання такого дозволу лише після розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок за попередньою згодою органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою.
Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення, позивач звернулась до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1,2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України), центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 (далі за текстом - Положення №15) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Підпунктом 31 пункту 4 Положення № 15 визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Відповідно до частин першої та другої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно частин третьої-п`ятої статті 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.