ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/16827/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
прокурор - Гусарова А. В. Генеральна прокуратура України;
позивач-1 - не з`явився;
позивач-2 - Барда С. Ю.;
позивач-3 - не з`явився;
відповідач - Каплієнко В. Є. адвокат.
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси
на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Маринченко Я. В.) від 16.01.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Руденко М. А., судді Дідиченко М. А., Смірнова Л. Г.) від 26.03.2019 у справі
за позовом Першого заступника військового прокурора Південного регіону України (далі - Прокурор) в інтересах держави, в особі: Кабінету Міністрів України (далі - Уряд), Міністерства оборони України (далі - Міністерство), Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (далі - КЕВ)
до Публічного акціонерного товариства "Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інноваційні стратегії" (далі - ПАТ "НЗВКІФ "Інноваційні Стратегії", Відповідач)
про визнання договору недійсним,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 26.09.2017 Прокурор в інтересах держави в особі Уряду, Міністерства та КЕВ звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "НЗВКІФ "Інноваційні Стратегії" про визнання недійсними Договору від 19.12.2007 № 270/3/124-07Р про спільну діяльність у будівництві житла (без об`єднання вкладів учасників) (далі - Договір про спільну діяльність) та Договору від 21.12.2007 № 270/3/136-07Р про врегулювання відносин сторін до договору про спільну діяльність у будівництві житла (без об`єднання вкладів учасників) від 19.12.2007 № 270/3/124-07Р (далі - Договір про врегулювання відносин), укладених між Міністерством та ПАТ "НЗВКІФ "Інноваційні Стратегії".
1.2. Позовна заява мотивована тим, що Міністерство за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності на розпорядження землями оборони і відповідного рішення Уряду змінило цільове призначення та відчужило за спірними Договорами земельну ділянку орієнтовною площею 0,91 га, яка розташована по вул. Стуса, 1, у м. Одеса (військове містечко № 102) (далі - Земельна ділянка), у зв`язку з чим Договори суперечать приписам Земельного кодексу України, Закону України "Про використання земель оборони", Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та підлягають визнанню недійсними в силу приписів статей 203, 215 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України).
2. Короткий зміст рішень, прийнятих у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю доказів передачі Відповідачу Земельної ділянки, у зв`язку з чим Прокурор не довів наявність порушень порядку такої передачі, який передбачає отримання згоди Уряду на розпорядження Земельною ділянкою та прийняття рішення про припинення права користування нею.
Відмова суду першої інстанції у застосуванні за заявою (т. 1, а. с. 52-54) Відповідача до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності обґрунтована відсутністю для цього підстав через відсутність порушеного права Позивачів у спірних правовідносинах.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019, рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 змінено; викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови; в іншій частині рішення залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що Міністерство, укладаючи Договори, діяло з перевищенням повноважень на розпорядження Земельною ділянкою, оскільки вирішення питання щодо припинення права постійного користування Земельною ділянкою могло бути здійснено лише її власником, а саме державою в особі Уряду.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, однак з мотивів спливу строку позовної давності, апеляційний суд виходив з того, що Уряду було відомо ще в 2009 році про укладені між Міністерством та ПАТ "НЗВКІФ" "Інноваційні стратегії" Договори, а також про можливі порушення під час їх укладення за наслідками перевірки, проведеної Державною контрольно-ревізійною службою України за дорученням Уряду від 22.04.2009.
Оскільки Уряд, Міністерство (з часу укладання оспорюваних угод), КЕВ (підпис заступника начальника голови КЕУ ЗС України наявний в довідці про загальну перевірку, том 3, а. с. 41-64) і Прокурор у встановлені законом строки для захисту права або інтересу з відповідним позовом не звернулися, то у задоволені позовних вимог слід відмовити з підстав пропуску позовної давності.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. 12.08.2019 КЕВ звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
4. Доводи Скаржників, викладені у касаційній скарзі
4.1. Апеляційний господарський суд допустив неправильне застосування приписів статей 252 - 254, 256, 257, 260, 261 ЦК України та порушення вимог статей 86, 91, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на таке:
- КЕВ не було стороною спірних Договорів і про порушення свого права у зв`язку з їх укладенням дізнався лише під час звернення Прокурора до суду з цим позовом;
- визначальною умовою вирішення цього спору є обізнаність Уряду як органу державної влади, що здійснює повноваження з розпорядження землями державної власності, не лише про наявність оспорюваних договорів, а саме про порушення своїх прав внаслідок їх укладення;
- суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку, що Уряд міг дізнатися про порушення своїх прав за наслідками перевірки Державної контрольно-ревізійної служби України, яка проведена у травні 2008, оскільки вказаною перевіркою не встановлено порушень земельного законодавства під час укладення Договорів;
- Уряд не мав можливості самостійно встановити обставини порушення закону під час укладення Договорів, а про порушення свого права дізнався лише з листа заступника військового прокурора Південного регіону України від 12.04.2017 № 05/3-1646вих17.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. 08.10.2019 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення та постанову - без змін; стягнути з КЕВ витрати на професійну правничу допомогу.
5.2. Відзив обґрунтований такими доводами:
- КЕВ не має статусу органу державної влади і не може виступати позивачем в інтересах держави в розумінні статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України;
- зміна цільового призначення Земельної ділянки не відбувалась;
- доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки обставин справи, що виходить за межі касаційного провадження, визначені статтею 300 ГПК України;
- Уряд в будь-який момент мав можливість перевірити повноваження Міністерства на укладання Договорів;
- ризик будь-якої помилки державного органу покладається на державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб яких вони стосуються;
- Прокурор не обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави у цій справі та не навів обставин нездійснення уповноваженими органами наданих їм повноважень;
- решта доводів подібні до мотивів, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.
6. Розгляд справи Верховним Судом
6.1. Ухвалою Суду від 25.10.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КЕВ; призначено розгляд справи у судовому засіданні 19.11.2019; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11.11.2019.
7. Встановлені судами обставини
7.1. 19.12.2007 між Міністерством та Відповідачем укладено Договір про спільну діяльність, предметом якого є проведення спільної діяльності сторін щодо будівництва комплексу житлових будинків з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення за проектно-кошторисною документацією, що підлягають будівництву на Земельній ділянці (т. 1, а. с. 19).
7.2. Згідно з пунктом 3.2.1 Договору про спільну діяльність Міністерство забезпечує свою частку шляхом здійснення оцінки права забудови Земельної ділянки. До складу частки Міністерства на цілі спільної діяльності також включається здійснення технічного нагляду та прийняття будівель в експлуатацію, участі в узгодженнях по переоформленню права користування земельною ділянкою на Відповідача. Сторони домовились, що частка Міністерства у спільній діяльності в грошовому еквіваленті орієнтовно становить 1 500 000 грн, у процентному співвідношенні становить 25 % від загальної площі об`єкту.
7.3. Пунктом 3.2.2 Договору про спільну діяльність передбачено, що Відповідач забезпечує свою частку виконанням покладених на нього цим договором функцій шляхом фінансування будівництва, передачі рухомого та нерухомого майна та інших товарно-матеріальних цінностей та за допомогою ведення загальних справ сторін договору в порядку і на умовах, передбачених договором. Відповідач здійснює свій вклад у будівництво квартир, будинків з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення. Сторони домовились, що частка Відповідача у спільній діяльності в грошовому еквіваленті орієнтовно становить 4 500 000 грн, у процентному співвідношенні становить 75 % від загальної площі об`єкту.
7.4. Відповідно до пункту 4.5 Договору про спільну діяльність за Міністерством залишаються такі функції замовника будівництва об`єкту, зокрема, оформлення спільно з Відповідачем у встановленому законодавством України порядку землевпорядної документації, оформлення користування земельної ділянкою, цільовим призначенням якої є будівництво об`єкту; приймання об`єкту в експлуатацію та участь у передачі об`єкту експлуатаційним організаціям; оформлення дозвільних документів, необхідних для здійснення будівництва об`єкту.
7.5. При цьому, розділом 6 Договору про спільну діяльність визначено права та обов`язки сторін, серед яких, зокрема, зазначено, що Міністерство приймає на себе такі зобов`язання:
- одержати у відповідних закладах необхідні вихідні дані і правовстановлюючі документи, отримати необхідні погодження та забезпечити здійснення державної експертизи у відповідних державних органах, завізувати протягом 10 днів з дати надання підготовлене Відповідачем завдання на проектування; у разі необхідності направити свого представника для участі в роботі з опрацювання та узгодження проектно-кошторисної документації;
- оформити необхідні дозвільні документи (дозволи, технічні умови і т.п.) для виконання зобов`язань Відповідачем, забезпечити оформлення за рахунок та за участю Відповідача землевпорядної документації, оформлення користування Земельною ділянкою, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування об`єкту, а також оформлення (отримання) необхідних дозволів, технічних умов (ТУ) та інших необхідних документів, у зв`язку з винесенням інженерних мереж з території забудови, приведенням земельної ділянки у стан, придатний до початку будівництва; передати генпідряднику у встановленому законодавством України порядку під будівництво Земельну ділянку за планом землекористування для будівництва об`єкту;
- передати генпідряднику дозвіл на будівництво та іншу документацію, необхідну для здійснення будівництва; вирішувати та узгоджувати з місцевими органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими установами, організаціями та підприємствами питання, що пов`язані з будівництвом та своєчасним наданням всіх необхідних дозволів, необхідних погоджень та технічних умов (ТУ) згідно з встановленим законодавством України порядком та існуючими домовленостями, у разі необхідності може залучати представників Відповідача для виконання таких робіт; негайно повідомити Відповідача про всі обставини, які перешкоджають або ставлять під сумнів досягнення мети цього договору; в одномісячний строк після підписання цього договору надати Відповідачу планувально-технологічне завдання на обладнання квартир у межах діючих нормативів;
- разом із Відповідачем здійснювати прийом в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкту в цілому або відповідної його складової частини та передачу його на баланс експлуатаційним організаціям; після затвердження акту державної комісії про прийом об`єкту в цілому або відповідної його складової частини надати Відповідачу в 10-денний термін передбачені чинним законодавством України документи, які необхідні для оформлення останнього та/або залученими нею особами права власності на її (їх) частку житла та вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення.
7.6. 21.12.2007 між Міністерством та Відповідачем укладено Договір про врегулювання відносин, за умовами якого сторони здійснюють свої вклади у розмірі та в такий спосіб:
- частка Міністерства у спільній діяльності становить 1 500 000 грн, Міністерство здійснює свій вклад шляхом оцінки права забудови Земельної ділянки. Частка Міністерства на цілі спільної діяльності також здійснюється шляхом виконання технічного нагляду та прийняття будівель в експлуатацію, участі в узгодженнях по переоформленню права користування земельною ділянкою на Відповідача;
- частка Відповідача в спільній діяльності складає 4 500 000 грн, Відповідач здійснює свій вклад коштами шляхом фінансування будівництва квартир, будинків з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, передачі рухомого та нерухомого майна та інших товарно-матеріальних цінностей та за допомогою ведення загальних справ учасників договору, в порядку та на умовах, передбачених договором.
7.7. Згідно з пунктом 3.1 Договору про врегулювання відносин Відповідач перерахував Міністерству 150 000 грн відповідно до пункту 7.7 договору про спільну діяльність.
7.8. Пунктом 3.2 Договору про врегулювання відносин передбачено, що Відповідач перераховує 1 350 000 грн Міністерству на рахунок, вказаний ним, у термін до 21.01.2008.
7.9. Часткою Міністерства у спільній діяльності є здійснення оцінки права забудови Земельної ділянки, технічного нагляду та прийняття будівель в експлуатацію, участі в узгодженнях по переоформленню права користування Земельною ділянкою.
7.10. На виконання Договорів Міністерство списало розміщені на Земельній ділянці будівлі відповідними актами.
7.11. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру, з відомості наявності та використання земель оборони по КЕВ Земельна ділянка належить до категорії земель оборони з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності підрозділів Збройних Сил України (т. 1. а. с.157, 168).
7.12. Укладаючи оспорювані Договори, Міністерство визначило Земельну ділянку як частку у спільній діяльності та взяло на себе зобов`язання відмовитися від права користування нею.