ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/1806/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Могила С.К.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 (колегія суддів: Ткаченко Б.О. - головуючий, Сулім В.В., Сітайло Л.Г.) та на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 (суддя Усатенко І.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль"
до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1. Державне підприємство "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
2. Державна казначейська служба України
3. Управління Державної казначейської служби у Солом`янському районі міста Києва
про визнання права власності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" (далі - позивач або АТ "Райффайзен банк Аваль") звернувшись в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у місті Києві), просило визнати право власності на грошові кошти та зобов`язати вчинити дії.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у результаті технічного збою у програмному забезпечені банку за платіжним дорученням № 443 від 12.09.2018 клієнта банку - Державного підприємства "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", було здійснено подвійне перерахування коштів у сумі 127 473,16 грн. (податок на землю згідно ППР) на рахунок Управління державної казначейської служби України у Солом`янському районі міста Києва. Оскільки помилкове повторне перерахування коштів у сумі 127 473,16 грн. здійснено з кореспондентського рахунку АТ "Райффайзен банк Аваль", тому банк звернувся до казначейської служби та ДФС з вимогою про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 127 473,16 грн. Проте, підтвердивши подвійне зарахування коштів за одним і тим же платіжним дорученням, ДФС не здійснила відповідного повернення, у зв`язку з чим банк просить визнати право власності на грошові кошти у сумі 127 473,16 грн. і зобов`язати відповідача підготувати висновок про повернення цих коштів та передати його компетентному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем обраний невірний спосіб захисту порушеного права про визнання права власності на грошові кошти, який не забезпечує реального захисту порушеного права власника коштів і не призведе до поновлення прав позивача, які він вважає порушеними внаслідок не повернення коштів. Вимога про зобов`язання вчинити дії не підлягає задоволенню з огляду на те, що нормами Порядків № 787 та № 1146 надано податковим органам право повертати помилково перераховані кошти лише за заявою платника податків і саме платнику податків, а позивач у даному випадку не виступає платником податку. При цьому, судами зауважено, що позивач, посилаючись на статтю 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просить саме зобов`язати відповідача підготувати та подати висновок про повернення коштів відповідно до положень Порядку № 1146, що не відповідає способу захисту порушеного права, передбаченого положеннями даної норми, тоді як вимога про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі 127 473,16 грн. на підставі статті 1212 ЦК України, яка б призвела до реального захисту, ним не заявлялась.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на те, що висновки судів попередніх інстанцій зроблені із порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме, частини 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статей 392, 1212 ЦК України, статті 35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", положень Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 (далі - Інструкція НБУ № 22), що призвело до безпідставної відмови у захисті порушеного права позивача.
4. Відзиви на касаційну скаргу
4.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін вказані судові рішення, посилаючись на те, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не містять обґрунтованих посилань на порушення судами норм матеріального або процесуального права, а зводяться до переоцінки обставин справи, встановлених судами, та до необхідності встановлення та дослідження нових обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК України, тому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
5. Фактичні обставини справи, встановлені судами
5.1. 25.09.2018 при виконанні АТ "Райффайзен Банк Аваль" платіжного доручення № 443 від 12.09.2018, наданого Державним підприємством "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі - третя особа-1, ДП "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою") на безготівковий переказ коштів у сумі 127 473,16 грн. на рахунок Управління державної казначейської служби України у Солом`янському районі міста Києва № 33214811026010, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.) з призначенням платежу "131; 00699750; податок на землю згідно ППР № 0849140304" в програмному забезпечені банка відбувся технічний збій.
5.2. Внаслідок збою, банк, за вищевказаним платіжним дорученням третьої особи-1, помилково здійснив два перекази у сумі 127 473,16 грн. на рахунок відповідача, у загальному розмірі 254 946,32 грн.
5.3. Перший платіж на суму 127 473,16 грн. проведено за рахунок коштів третьої особи-1 з рахунку № НОМЕР_1, на виконання платіжного доручення № 443 від 12.09.2018, що підтверджується випискою з рахунку.
5.4. Другий платіж внаслідок збою, за реквізитами платіжного доручення № 443 від 12.09.2018, відбувся за рахунок власних коштів банку з кореспондентського рахунку банку № НОМЕР_2 в Національному банку України, що використовується для технічного забезпечення роботи операційного дня банку.
5.5. Вказана обставина підтверджується меморіальними ордерами: № А1IUA9P069 від 25.09.2018 на суму 24 309 018,98 грн. з призначенням платежу: "вирівнювання коррахунку по платежам філіалу файл A1IUA9P.069"; №IUA9P06J від 25.09.2018 на суму 21 534 299,02 грн. з призначенням платежу: "вирівнювання коррахунку по платежах філії файл A1IUA9P.06J". Згідно довідки банку № 170-1/105 від 11.02.2019, внаслідок технічного збою загалом подвійне списання відбулось за 4004 платіжними дорученнями, зокрема, і за вказаним № 443 від 12.09.2018.
5.6. 28.09.2018 позивач звернувся до Голови Державної казначейської служби України з листом щодо повернення помилково перерахованих кошів, в якому зазначив про збій в системі банку та подвійне перерахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України (перший раз за рахунок коштів платника податків, другий раз - за рахунок коштів банку) та просив підтвердити подвійне зарахування коштів на казначейський рахунок, а також повернути безпідставно отримані кошти, у тому числі і платіж за платіжним дорученням № 443 від 12.09.2018.
5.7. Листом від 30.10.2018 Державна казначейська служба України підтвердила подвійне перерахування коштів, у тому числі і за платіжним дорученням № 443 від 12.09.2018, проте в поверненні цих коштів відмовлено з посиланням на Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих, до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок № 787 від 03.09.2013), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, та Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2016 за № 193/28323, оскільки повернення коштів, які помилково або надміру зараховані до бюджету здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння цих надходжень бюджету або на підставі заяви, платника про таке повернення. Заява подається до органу Державної фіскальної служби України за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення.
5.8. 04.12.2018 ДП "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулось до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві з заявою про помилковий переказ та повернення помилково сплачених сум грошового зобов`язання, якою повідомило податковий орган про подвійне перерахування на казначейський рахунок коштів у сумі 127 473,16 грн., в тому числі тих, які не належать платнику податків, тому списані з рахунку банка кошти просило повернути банку у встановлені законодавством строки.
5.9. Державна фіскальна служба листом від 19.12.2018 за №126893/10/26-15-12-09-18 надала відповідь, в якому повідомила, що за третьою особою-1 станом на 14.12.2018 обліковується переплата по земельному податку з юридичних осіб у сумі 267 824,19 грн. (КБК 18010500), втім заяву залишено без розгляду з посиланням на наявність неузгоджених платежів, за якими необхідно провести звірення стану розрахунків за відповідним платежем з бюджетом за допомогою "Електронного кабінету платника".
5.10. АТ "Райффайзен Банк Аваль" 10.01.2019 звернулось до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Державної фіскальної служби України з заявою про помилковий переказ та повернення помилково сплачених сум грошового зобов`язання, в якій просило здійснити всі дії, визначені в Порядку № 787 та Порядку № 1146 щодо повернення АТ "Райффайзен Банк Аваль" помилково зарахованих 25.09.2018 на рахунок № 33214811026010 коштів у сумі 127 473,16 грн., та повернути ці кошти на рахунок банку.
5.11. Державною фіскальною службою України листом від 16.01.2019 № 6612/10/26-15-12-09-18 надано відповідь, у якій зазначено, що механізм повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань передбачено статтею 43 Податкового кодексу України. Грошові кошти в сумі 127 473,16 грн., що сплачені згідно платіжного доручення № 443 від 25.09.2018, обліковуються в інтегрованій картці платника податку ДП "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", у зв`язку з чим лист АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 10.01.2019 № 170-1/55 (вх. від 10.01.2019 № 6019/10) щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб, залишено без розгляду.
5.12. З огляду на те, що помилково перераховані грошові кошти у розмірі 127 473,16 грн. на рахунок банку не повернуто, АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду з даним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на грошові кошти у сумі 127 473,16 грн., які помилково зараховані на рахунок № 33214811026010 Управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі м. Києва, а також зобов`язати відповідача підготувати та подати відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення банку помилково перерахованих грошових коштів у сумі 127 473,16 грн.
6. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Приписами частини 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
7.2. Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
7.3. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
7.4. Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
7.5. На виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 N 446, розроблено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182) (далі - Порядок №787 від 03.09.2013).
7.6. Порядок №787 від 03.09.2013 визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).
7.7. Відповідно до пункту 5 вказаного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124 (далі - Порядок № 1146 від 15.12.2015).