ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/6968/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.
за участю секретаря судового засідання : Громак В.О.
за участю: ОСОБА_1, представників: ДП "Укрветсанзавод"- адвоката Гребенченка О.А., Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - Талана О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019
та ухвалу Господарського суду м. Києва 27.03.2019
за заявою ОСОБА_1
до Державного підприємства "Укрветсанзавод"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Держпродспоживслужба України, як орган управління Державного підприємства "Укрветсанзавод"
про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу
у справі № 910/6968/16
за заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз"
до Державного підприємства "Укрветсанзавод"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Укрветсанзавод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ДП "Укрветсанзавод" та призначено розпорядника майна боржника.
У листопаді 2017, ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду м. Києва, в межах справи про банкрутство ДП "Укрветсанзавод", із позовною заявою, з урахуванням доповнень, про поновлення її на посаді провідного бухгалтера ДП "Укрветсанзавод" та про стягнення з боржника - ДП "Укрветсанзавод" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.01.2017 по дату винесення судового рішення - у сумі 202 796, 92 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.04.2018 у справі №910/6968/16 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах справи №910/6968/16.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 у справі №910/6968/16 ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.04.2018 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/6968/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.04.2018 у справі №910/6968/16 скасовано. Справу № 910/6968/16 направлено до Господарського суду м. Києва на новий розгляд заяви ОСОБА_1 від 03.11.2017 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в іншому складі суду .
Направляючи справу на новий у скасованій частині, суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді справи судам належить, зокрема, залучити до участі у справі в порядку ст. 51 ГПК України третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Держпродспоживслужбу України, як орган управління ДП "Укрветсанзавод", який відповідно до пункту 9.2. Статуту ДП "Укрветсанзавод" призначає на посаду та звільняє з посади керівника ДП "Укрветсанзавод", а також дослідити, яка особа фактично здійснювала керівництво ДП "Укрветсанзавод" в період з 15.12.2016 по 17.01.2017 та з огляду на встановлене з`ясувати чи мав Чечет В .В. повноваження на підписання 05.01.2017 та 10.01.2017 наказів, №2-К/17 від 05.01.2017 про поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного бухгалтера ДП "Укрветсанзавод" та №3-К/17 від 10.01.2017 про її звільнення із займаної посади "за угодою сторін".
Під час повторного розгляду справи, ухвалою Господарського суду м. Києва 27.03.2019 у справі № 910/6968/16 (суддя Івченко А.М.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, в межах справи №910/6968/16 за заявою ПАТ НАК "Нафтогаз України" до ДП "Укрветсанзавод" про банкрутство.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 у справі № 910/6968/16 (судді : Верховець А.А., Остапенко О.М., Пашкіна С.А.) ухвалу Господарського суду м. Києва 27.03.2019 залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 та ухвалу Господарського суду м. Києва 27.03.2019 у справі № 910/6968/16 скасувати, прийнявши нове рішення, яким задовольнити її заяву про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями щодо відмови у задоволенні заяви про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, ОСОБА_1 посилається на неврахування судами положень п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, за якою крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках, зокрема, одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами. Так, ОСОБА_1 у касаційній скарз зазначаєі, що суду не були надані належні докази на підтвердження наявності повноважень у ОСОБА_4 . підписувати від імені товариства боржника, накази про її поновлення та звільнення з посади у період з 05 по 10 січня 2017.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на безпідставне стягнення апеляційним судом з неї на користь Державного бюджету України судового збору у сумі 4562 гпн.92 коп., оскільки, на її думку, відповідно до п.1ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", яка діє з 01.09.2015, вона звільнена від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Також у своїй касаційній скарзі, ОСОБА_1 посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме, вимог ст. 86, п. п. 1,2 ч. 4 ст. 238 ГПК України, так як на її думку, судами не з`ясовані всі обставини справи, не надана оцінка наявним у справі доказам та безпідставно залишено поза увагою інші, подані ОСОБА_1 докази, а постанова апеляційної інстанції не відповідає вимогам ГПК України.
Крім цього, ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що апеляційний суд при розгляді справи, зокрема, головуючий суддя Верховець А.А., на думку скаржника, був упереджений, необ`єктивний та заздалегідь прийняв сторону відповідача.
У відзиві боржник - ДП "Укрветсанзавод" просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі що прийнятті, з урахуванням всіх обставин справи та вимог чинного законодавства.
Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 15.07.2019 для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/6968/16 визначено колегію суддів у складі : Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Білоуса В.В.
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла безпосередньо до Касаційного господарського суду, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.07.2019 витребувані матеріали справи № 910/6968/16 щодо поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу із Господарського суду м. Києва, відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, залишення касаційної скарги без руху чи її повернення, до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 910/6968/16 касаційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху та надано строк для усунення недоліків поданої касаційної скарги.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 06.11.2019 на 10:30 год.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення ОСОБА_1, представників боржника та третьої особи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, в межах справи про банкрутство ДП "Укрветсанзавод", виходили з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 працювала на посаді провідного бухгалтера головної бухгалтерії Державного підприємства "Укрвентсанзавод".
Так, 04.01.2016 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному та була незаконно звільнена із займаної посади провідного бухгалтера головної бухгалтерії за наказом №3-к/16 "Про припинення трудового договору (контракту)" за п. 1 ст. 40 КЗпП України "скорочення штату".
Як вбачається із матеріалів справи та як встановлено судами обох інстанцій, за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15.06.2016 у справі №755/1162/16-ц ОСОБА_1 поновлено на роботі та допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного бухгалтера ДП "Укрветсанзавод", а також в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 1 074,68 грн.
На підставі зазначеного судового рішення ОСОБА_1 було видано виконавчий лист від 05.10.2016.
Наказом ДП "Укрветсанзавод" №2-К/17 від 05.01.2017, підписаним Чечетом В.В., який виконував обов`язки генерального директора ДП "Укрветсанзавод", на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15.06.2016 у справі №755/1162/16-ц поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного бухгалтера та виплачено заборгованість по заробітній платі.
В подальшому, наказом ДП "Укрветсанзавод" №3-К/17 від 10.01.2017, за підписом ОСОБА_4, звільнено ОСОБА_1 з посади провідного бухгалтера за угодою сторін, п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю, на підставі заяви ОСОБА_1 від 10.01.2017.
Надалі, ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою, з урахуванням доповнень, в якій просила поновити її на посаді провідного бухгалтера ДП "Укрветсанзавод" та стягнути з підприємства 202 796, 92 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.01.2017 по дату винесення судового рішення, посилаючись на те, що накази про її поновлення на роботі згідно рішення суду та звільнення з посади провідного бухгалтера ДП "Укрветсанзавод" видані нелегітимним керівником підприємства ОСОБА_4, так як на час підписання цих наказів, а саме з 14.12.2016 обов`язки генерального директора ДП "Укрветсанзавод" виконував ОСОБА_7, який лише, на думку заявника, мав право підписувати зазначені вище накази.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, ОСОБА_4 було призначено виконуючим обов`язки генерального директора ДП "Укрветсанзавод" з 18.11.2015, на підставі наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 17.11.2015 №462-к.
Надалі, 13.12.2016 за наказом Держпродспоживслужби №1238-к ОСОБА_4 звільнено з посади виконуючого обов`язки генерального директора ДП "Укрветсанзавод" та наказом Держпродспоживслужби від 14.12.2016 №1245-к виконуючим обов`язки генерального директора Державного підприємства "Укрветсанзавод" з 15.12.2016 призначено Підгорного В.М.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно пояснень Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, колишній виконуючий обов`язки генерального директора Державного підприємства "Укрветсанзавод" ОСОБА_4. не погодився із наказом про його звільнення, та як наслідок, відмовився передавати печатку підприємства та допускати до виконання обов`язків, керівника підприємства ОСОБА_7 .
Щодо неправомірних дій виконуючого обов`язків генерального директора ДП "Укрветсанзавод" ОСОБА_4., Держпродспоживслужбою вживались відповідні заходи, зокрема, було здійснено звернення до керівників філій ДП "Укрветсанзавод" та Національної поліції України.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, з 18.01.2017 усунуто перешкоди щодо виконання обов`язків генерального директора ДП "Укрветсанзавод" Підгорним В. М., при цьому до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зміна щодо керівника ДП "Укрветсанзавод", а саме, ОСОБА_4 на ОСОБА_7 внесена лише 13.01.2017.
Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за період з 15.12.2016 по 17.01.2017 діяльність ДП "Укрветсанзавод" не припинялась, фактичне керівництво ДП "Укрветсанзавод" здійснював виконуючий обов`язки генерального директора ОСОБА_4, при цьому, видані ОСОБА_4 накази у спірний період, зокрема і накази від 05.01.2017 про поновлення на посаді ОСОБА_1 та від 10.01.2017 про її звільнення з займаної посади не оскаржувались і не скасовувались новопризначеним виконувачем обов`язків генерального директора ДП "Укрветсанзавод" ОСОБА_7, а тому є чинними.
Відтак, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 було поновлено на роботі на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15.06.2016 у справі №755/1162/16-ц та з 05.01.2017 ОСОБА_1 була допущена до виконання її трудових обов`язків, отримувала заробітну плату та була звільнена за наказом від 10.01.2017, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, на підставі її власної заяви і зворотного належними доказами не доведено.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.2 КЗпП України, право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
За ч.3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 29 КЗпП України, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.
Статтею 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, підставою припинення трудового договору є угода сторін (пункт 1 цієї статті).
Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частинами 2, 3, 8 ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України " Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Виходячи з вимог ст.ст.2, 24 КЗпП України, право на працю реалізується працівником шляхом укладення трудового договору на підприємстві, установі, організації, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу; без укладення трудового договору та повідомлення роботодавцем органів влади, які здійснюють адміністрування єдиного соціального внеску, про прийняття працівника на посаду такий працівник не може бути допущений до роботи (виконання посадових обов`язків).
Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір укладається між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.