Постанова
Іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 295/17062/15-к
провадження № 51-1618 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Сєднєвої Г.Д.,
захисника Сопілко А.І.,
виправданого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року у кримінальному провадженні № 12015060020005494 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що в силу ст. 89 КК України не має судимості,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Богунського районного суду м. Житомира від 13 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено за:
- ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;
- ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року вирок місцевого суду скасовано, а кримінальне провадження закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінальних правопорушень.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 08 жовтня 2015 року, приблизно о 16:00 год., у приміщенні ТЦ "Житній" у м. Житомирі умисно, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, повідомив ОСОБА_2 неправдиві відомості про те, що займається організацією виступу музичного гурту "Брутто" та запропонував придбати квитки на цей захід, хоча наміру організовувати виступ гурту не мав.
У свою чергу ОСОБА_2, будучи помилково впевненою в добросовісності дій ОСОБА_1, 09 жовтня 2015 року добровільно передали йому кошти в сумі 2 000 грн, за що отримала квитки в кількості 20 штук.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 10 жовтня 2015 року умисно, повторно, за аналогічних обставин шляхом обману заволодів коштами ОСОБА_3 в сумі 400 грн.
Виправдовуючи ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції зазначив, що дослідженими в суді доказами не підтверджено намір обвинуваченого на здійснення шахрайських дій, а вони свідчать про існування в даному випадку цивільно-правових відносин між ним та потерпілими.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд усупереч вимога ст. 419 КПК України не навів в ухвалі мотивів визнання доказів неналежними чи недопустимими, не взяв до уваги показання потерпілих, не дав оцінки усім доказам у сукупності, в порушення ст. 404 КПК України суд не допитав в апеляційній інстанції потерпілих, проте дав їх показанням протилежну оцінку, ніж суд першої інстанції, що є порушенням принципу безпосередності дослідження доказів.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримала скаргу та просила скасувати ухвалу апеляційного суду з наведених у скарзі підстав.
Виправданий ОСОБА_1 та його захисник у суді касаційної інстанції заперечували проти задоволення скарги та вважали, що жодних порушень закону при постановленні ухвали апеляційним судом порушено не було.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставою для скасування судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначеної підстави суд касаційної інстанції керується ст. 412 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доводи прокурора в частині порушення апеляційним судом вимог ч. 3 ст. 404 КПК України є обґрунтованими.
Апеляційний розгляд відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу.
Положеннями ст. 404 КПК України чітко регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення місцевого суду в межах апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження апеляційний суд зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, якщо суд першої інстанції дослідив їх не повністю або з порушеннями; апеляційний суд може дослідити докази, які не досліджувалися місцевим судом, виключно в разі, якщо учасники судового провадження заявляли клопотання про дослідження таких доказів під час розгляду в суді першої інстанції або якщо про них стало відомо після ухвалення судового рішення, що оскаржується.