Постанова
іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 1-34/03
провадження № 51-1225км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Барашкіної І. О.,
прокурора Пантєлєєвої А. С.,
захисника Найди К. В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 липня 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 31 травня 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судом першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2003 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за п. 10 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 129, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 15, ст. 152, ч. 4 ст. 152 Кримінального кодексу України (далі - КК) до довічного позбавлення волі.
11 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного вироку.
Стрийський міськрайонний суд Львівської області ухвалою від 16 квітня 2018 року цю заяву залишив без руху та ухвалою від 30 липня 2018 року повернув засудженому ОСОБА_1, оскільки заявник не усунув недоліків, вказаних в ухвалі, у визначений судом строк.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 31 травня 2019 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 липня 2018 року - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Обґрунтовує ОСОБА_1 свої вимоги недотриманням судами норм Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зазначає, що незважаючи на те, що він не володіє мовою, якою проводиться судочинство, і те, що його засуджено за особливо тяжкі злочини, він не був забезпечений захисником та перекладачем. Крім того, вважає, що апеляційний суд не забезпечив реалізацію його права на участь у судовому розгляді, чим порушив принципи змагальності та рівності сторін.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник просила касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Прокурор у ході касаційного розгляду зазначала про необгрунтованість доводів касаційної скарги, яку просила суд залишити без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга засудженого підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Статтею 438 КПК встановлено, що однією з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою.
Згідно з ч. 1 ст. 52 КПК участь захисника є обовʼязковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.
Положеннями закону забезпечується участь захисника з моменту набуття особою статусу підозрюваного, але законодавцем не встановлено моменту припинення участі захисника з огляду на будь-яку стадію кримінального провадження.
Водночас за ст. 3 КПК кримінальним провадженням слід розуміти як досудове розслідування, так і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. А судове провадження це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Отже, судове провадження, що є складовою кримінального провадження, передбачає й стадію перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
А тому особа в кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів має бути представлена захисником на всіх стадіях судового провадження, в тому числі й при перегляді постановлених рішень щодо неї за нововиявленими обставинами.
Проте суд першої інстанції усупереч законодавчим приписам здійснив провадження щодо ОСОБА_1, якого засуджено за особливо тяжкі злочини, за відсутності захисника, порушивши таким чином право ОСОБА_1 на захист, про що слушно йдеться в його касаційній скарзі.
З аналогічного питання Верховний Суд висловив таку ж позицію у постанові від 13 грудня 2018 року (провадження № 51-1225 км 18).
Крім того, у касаційній скарзі засуджений посилався на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме порушення його права на захист, оскільки судові рішення першої та апеляційної інстанцій, направлені йому виключно українською мовою без перекладу російською мовою. Ці доводи також є обґрунтованими з огляду на нижченаведене.
Участь перекладача у кримінальному провадженні зумовлено конституційною засадою рівності перед законом і судом (ч. 2 ст. 24 Конституції України, ст. 10 КПК), згідно з якою, зокрема, не допускається привілеїв чи обмежень (у тому числі у процесуальних правах, передбачених КПК) за мовними ознаками.
Проявом принципу "рівності можливостей", за яким кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості і жодна зі сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом, є також права особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, закріплені у підпунктах "а", "е" п. 3 ст. 6 Конвенції.