Постанова
іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 761/19786/19
провадження № 51-4169км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М.І.,
суддів Луганського Ю.М., Фоміна С.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Барашкіної І.О.,
прокурора Семака І.А.,
захисника Козлова П.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семака Ігоря Анатолійовича на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року про відмову у відкритті провадження та повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року про визнання незаконним затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК) у кримінальному провадженні №42017000000004969.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини
Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року задоволено скаргу адвоката
Татарова О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 та визнано незаконним затримання останнього на підставі протоколу затримання від 14 травня 2019 року і звільнено затриманого з-під варти в залі суду.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд ухвалою від 26 червня 2019 року, керуючись ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурорана вказану ухвалу слідчого судді та повернув апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала. Короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати його та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановлена ухвала слідчого судді не передбачена нормами КПК, а тому підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Крім того, на думку прокурора, ухвалу апеляційного суду постановлено незаконним складом суду, оскільки після призначення справи до розгляду питання про повернення апеляційної скарги вирішується колегією суддів, а не суддею-доповідачем одноособово. Також, апеляційний суд, призначивши розгляд справи, повинен був постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження, а не про відмову у відкритті провадження та повернення апеляційної скарги. Проте таких обставин апеляційний суд не врахував, внаслідок чого незаконно відмовив у відкритті провадження.
У запереченнях на касаційну скаргу захисник Холондович І.І., посилаючись на безпідставність, на його думку, доводів прокурора, наведених у касаційній скарзі, просив відмовити в її задоволенні.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Семак І.А. висловив доводи на підтримання касаційної скарги, просив її задовольнити.
Захисник Козлов П.Б. у ході касаційного розгляду зазначав про необгрунтованість касаційної скарги прокурора, просив залишити її без задоволення.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора і захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є ті, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, відповідно до чого КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі №494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від
28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження). Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції, та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади».
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено частинами 1 та 2 ст. 309 КПК.
Стаття 206 КПКвстановлює загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини, які
в частині перевірки підстав позбавлення особи свободи реалізуються виключно
у передбачений цією статтею спосіб.
Пунктом 6 ч. 3 ст. 42 та ч. 4 ст. 208 КПК передбачено, що затриманий має право вимагати перевірки обґрунтованості затримання.
Адвокат Татаров О.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , в порядку, передбаченому
ст. 206 КПКзвернувся до слідчого судді з клопотанням про визнання затримання незаконним.
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ухвалою від 16 травня 2019 року задовольнив скаргу адвоката Татарова О.Ю. та визнав незаконним затримання ОСОБА_1 і звільнив його з-під варти.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, прокурор оскаржив його до Київського а