Постанова
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 212/2-3791/11
провадження № 61-41702св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
заявник - державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Голубчик Юлія Василівна,
боржник - ОСОБА_1,
стягувач - публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 липня 2018 року у складі судді Копаничук С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС Вінницького МУЮ) Голубчик Ю. В. звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань, шляхом винесення відповідної ухвали.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня 2014 року у складі судді Кашпрук Г. М. подання задоволено.
Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України громадянку України ОСОБА_1 до виконання нею зобов`язання зі сплати боргу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що боржник не виконує зобов`язання зі сплати боргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 06 липня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду від 08 травня 2014 року у справі за поданням державного виконавця Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ Голубчик Ю. В. про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України до моменту виконання нею своїх зобов`язань.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що сплив річного строку з дня складання повного тексту ухвали є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду не мають правового значення при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги поданої після спливу одного року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить, посилаючись на порушення норм процесуального права, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена без участі боржника, не повідомленої належним чином; ухвала про задоволення подання постановлена у день звернення до суду; копію ухвали заявник не отримувала.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що звернувшись до суду із поданням про обмеження ОСОБА_1 у виїзді за кордон, державний виконавець у поданні зазначила заінтересованими особами: стягувача ПАТ "Прокредит Банк" та боржника ОСОБА_1, тобто вони були залучені до участі у справі.
Враховуючи вимоги статті 377-1 ЦПК України 2004 року подання державного виконавця про обмеження ОСОБА_1 у виїзді за кордон було розглянуто судом першої інстанції без виклику учасників справи.
Копію ухвали суду першої інстанції від 08 травня 2014 року на адресу ОСОБА_1 направлено судом 08 травня 2014 року (т. 1, а. с. 201)
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.