Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 456/4454/15-ц
провадження № 61-16150св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, на заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області
від 30 серпня 2016 року в складі судді Саса С. С. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Крайник Н. П., Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 18 жовтня 2006 року між банком та
ОСОБА_1 укладено кредитний договір № LVH2AE00000128, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 8 960,00 доларів США. На забезпечення виконання ОСОБА_1 указаного зобов`язання, 18 жовтня
2006 року, між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній зобов`язався перед кредитором відповідати за усі зобов`язання ОСОБА_4 у повному обсязі. Внаслідок неналежного виконання
ОСОБА_1 своїх кредитних зобов`язань, станом на 26 серпня 2015 року, утворилась заборгованість у розмірі 20 847,09 доларів США.
З урахуванням викладеного, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за договором кредиту в розмірі 20 847,09 доларів США, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області
від 30 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2017 року, позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 18 жовтня 2006 року
№ LVH2AE00000128 у розмірі 20 847,09 доларів США, що еквівалентно
471 561,18 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що у зв`язку із порушенням боржником кредитного зобов`язання, яке забезпечене порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та у задоволенні позову відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, не звернули уваги на те, що у
2011 році банк вже звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між сторонами 18 жовтня 2006 року та заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області
від 20 лютого 2012 року стягнуто заборгованість за таким договором шляхом звернення стягнення на предмет застави. Крім того заявник посилався на те, що розмір пені значно перевищує заборгованість за кредитом разом із заборгованістю за процентами за користування кредитом. Разом з тим, пеня стягнута у доларах США, що суперечить чинному законодавству України. Заявник вважав, що судами попередніх інстанцій неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що 18 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та
ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено кредитний договір № LVH2AE00000128, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі
8 960,00 доларів США, зі сплатою 10,08 % на рік.
На забезпечення виконання вказаного кредитного зобов`язання, 18 жовтня
2006 року ОСОБА_1 передав банку під заставу автомобіль Opel Omega 2.0, 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова/шасі НОМЕР_3 .
Також 18 жовтня 2006 року на забезпечення вказаного кредитного зобов`язання, між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № LVH2AE00000128/1, відповідно до умов якого останній зобов`язався перед кредитором відповідати за всі зобов`язання ОСОБА_1 у повному обсязі.
Встановлено, що заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 лютого 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь
ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 18 жовтня
2006 року в розмірі 65 114,34 грн шляхом звернення стягнення на предмет застави, зокрема автомобіль Opel Omega 2.0, 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова/шасі НОМЕР_3 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.