Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 405/2480/16-ц
провадження № 61-11597св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: прокуратура Кіровоградської області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградської області, Державної казначейської служби України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області та першого заступника прокурора Кіровоградської області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 жовтня 2017 року у складі судді Шевченко І. М. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 січня 2018 року у складі колегії суддів: Черненко В. В., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до прокуратури Кіровоградської області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградської області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Позовна заява мотивована тим, що з 21 травня 2008 року до 19 липня 2010 року він працював на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області.
02 серпня 2008 року старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області винесено постанову про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 368 КК України. Постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області від 02 серпня 2008 року відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області від 12 серпня 2008 року накладено арешт на все його майно, у тому числі на квартиру АДРЕСА_1 . 26 серпня 2008 року старшим слідчим слідчого відділу прокуратури винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно нього за фактом одержання хабара від ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 368 КК України, та об`єднано з вищевказаною кримінальною справою.
Вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 липня 2010 року, його засуджено за частиною другою статті 368 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі статті 75 КК України та іспитовим строком 2 роки з позбавленням права займати посади в органах державної податкової інспекції. Ухвалою Верховного суду України від 21 квітня 2011 року вищевказані судові рішення скасовано, кримінальну справу направлено на новий судовий розгляд.
Вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2012 року його було засуджено за частиною другою статті 368 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі статті 75 КК України та іспитовим строком 3 роки. Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 липня 2013 року вирок Петровського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2012 року скасовано, кримінальну справу повернуто на додаткове розслідування.
15 серпня 2013 року відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 368 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 30 жовтня 2013 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 368 КК України.
Вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 2 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 25 березня 2015 року, його виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого частиною другою статті 368 КК України.
Вказував, що у зв`язку з незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду він перебував під слідством і судом 78 місяців з 02 серпня 2008 року до 25 березня 2015 року, унаслідок чого йому завдано моральної шкоди. Також зазначив, що за серпень 2008 року йому була нарахована заробітна плата у розмірі 5 766,34 грн, отже, мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди складає 455 514,0 грн. Проте з урахуванням тривалості впливу та руйнівних наслідків для його життя розмір моральної шкоди він оцінив в 1 000 000,00 грн.
У зв`язку з кримінальним переслідуванням його було звільнено з роботи, що також стало перешкодою для можливості його подальшого працевлаштування. Таким чином, після звільнення з державної служби і відсутністю можливості знайти роботу, знаходячись під слідством і судом та застосуванням запобіжних заходів, він втратив заробіток. У серпні 2008 року йому була нараховано заробітна плата у розмірі 5 766,34 грн, у липні 2008 року 2 637,12 грн, отже середній заробіток на час відсторонення від посади склав 4 201,73 грн. Оскільки порушення його прав тривало у період з 19 липня 2010 року до 25 березня 2015 року, то він 56 місяців не міг реально отримати заробітну плату на суму 322 896,00 грн.
На підставі вказаного та посилаючись на те, що через вищевказані неправомірні дії було змінено його спосіб життя, обмежено життєві зв`язки, для відновлення чого йому потрібні значні зусилля, спричинено шкоду здоров`ю, його було звільнено з роботи, тобто позбавлено можливості забезпечувати свою сім`ю, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на його користь 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та збитки у розмірі 322 896,00 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 110 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судові витрати у справі віднесено на рахунок держави.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2016 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 червня 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 червня 2016 року і рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 січня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 300 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судові витрати у справі віднесено на рахунок держави.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивачем на підставі належних і допустимих доказів підтверджено завдання йому моральної шкоди, необхідність докладання додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків, здоров`я і відновлення стосунків з оточуючими, що є підставою для стягнення на його користь 300 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди. При цьому відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про відшкодування збитків, оскільки позивачем не доведено наявність у нього збитків у розумінні статті 22 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та змінити рішення суду першої інстанції, стягнувши на його користь з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного Бюджету України 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та збитків у розмірі 322 896,00 грн.
У касаційній скарзі перший заступник прокурора Кіровоградської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення змінити, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди.
У касаційній скарзі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою першого заступника прокурора Кіровоградської області, зупинено виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 жовтня 2017 року і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовані усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не досліджені та залишились без належної оцінки наявні у матеріалах справи докази. При визначенні суми відшкодування моральної шкоди судами не враховано характеру та обсягу страждань, яких він зазнав. Вважає, що вимогам закону та принципам розумності і справедливості відповідає відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн. Також суди безпідставно відмовили у задоволенні вимог про відшкодування збитків, оскільки на підтвердження цих вимог ним були надані належні і допустимі докази.
Касаційна скарга першого заступника прокурора Кіровоградської області мотивована тим, що судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано положення статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", згідно з якою розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. При цьому, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у 300 000,00 грн, суд не навів розрахунків і доказів, якими підтверджується саме такий розмір відшкодування.
Касаційна скарга Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області мотивована тим, що судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано положення пункту 1-1 частини першої статті 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", яким визначено, що право на відшкодування шкоди у розмірах і у порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів. Положення вказаної норми свідчать, що безумовною підставою для відшкодування шкоди є саме наявність рішення суду, яким було б встановлено незаконність слідчих дій, однак вироком Петровського районного суду Кіровоградської області від 02 жовтня 2014 року ці обставини встановлені не були, отже, й підстав для відшкодування шкоди немає.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У травні 2018 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, вказуючи на те, що підстав для задоволення його касаційної скарги немає, оскільки взагалі відсутні підстави, визначені у статті 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", для відшкодування шкоди.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області та першого заступника прокурора Кіровоградської області, вказуючи на відсутність підстав для задоволення їх касаційних скарг, оскільки їх доводи не свідчать про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для відшкодування шкоди.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У період з 21 травня 2008 року до 19 липня 2010 року ОСОБА_1 працював на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області.
02 серпня 2008 року старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 368 КК України.
Постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області від 02 серпня 2008 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області від 12 серпня 2008 року накладено арешт на усе його майно, у тому числі на квартиру АДРЕСА_1 .
26 серпня 2008 року старшим слідчим слідчого відділу прокуратури винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за фактом одержання хабара від ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 368 КК України та об`єднано з вищевказаною кримінальною справою.
Вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 липня 2010 року, ОСОБА_1 засуджено за частиною другою статті 368 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі статті 75 КК України та іспитовим строком 2 роки з позбавленням права займати посади в органах державної податкової інспекції.
Ухвалою Верховного суду України від 21 квітня 2011 року вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 липня 2010 року скасовано, кримінальну справу направлено на новий судовий розгляд.
Вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2012 року ОСОБА_1 засуджено за частиною другою статті 368 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі статті 75 КК України та іспитовим строком 3 роки.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 липня 2013 року вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 грудня 2012 року скасовано, кримінальну справу повернуто на додаткове розслідування.
15 серпня 2013 року відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 368 КК України, внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань.
30 жовтня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 368 КК України.
Вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 2 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 березня 2015 року, ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого частиною другою статті 368 КК України.
Отже, ОСОБА_1 у період з 01 серпня 2008 року до 25 березня 2015 року, тобто 78 місяців, перебував під слідством і судом.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги ОСОБА_1, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області та першого заступника прокурора Кіровоградської області підлягають залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 1176 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Відповідно до статті Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Пунктом 1 статті 2 цього Закону встановлено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених ним, виникає, зокрема, у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.
З наведеної норми вбачається, що перелік збитків, спричинених внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, якіпідлягають відшкодуванню (поверненню) громадянинові є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.