Постанова
Іменем України
11 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 756/15538/15-ц
провадження № 61-18736сво18
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Висоцької В. С.
суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Сімоненко В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Юферова Євгенія Дмитрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Башлай Дар`я Іванівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва
від 19 жовтня 2016 року у складі судді Шумейко О. І. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2017 року у складі колегії суддів:
Українець Л. Д., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1" (далі - ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", товариство) звернулося до
ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції
у м. Києві Юферова Є. Д., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Башлай Д. І., з позовом, який в подальшому було уточнено, про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання іпотеки припиненою.
Позовна заява мотивована тим, що за товариством на праві власності зареєстрована квартира
АДРЕСА_1 .
У грудні 2010 році товариство отримало дозвіл на перепланування вказаної квартири.
20 грудня 2012 року Київським міським бюро технічної інвентаризації за результатом проведення інвентаризації складено технічні паспорти на квартири АДРЕСА_2 . Відповідно до даних технічних паспортів квартира АДРЕСА_1 розташована на 4 поверсі, складається з трьох кімнат житловою площею 73,2 кв. м, загальною площею 145,4 кв. м; квартира АДРЕСА_2 розташована на 4 поверсі, складається
із семи кімнат житловою площею 180,3 кв. м, загальною площею 378,7 кв. м.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 січня 2014 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову до ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, Державної виконавчої служби України, третя особа: ТОВ "Віта Верітас", про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2014 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 січня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішенням, яким за ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" визнано право власності на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року рішення Апеляційного суду
м. Києва від 27 травня 2014 року скасовано та залишено в силі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 січня 2014 року.
Після поновлення в правах власника нерухомого майна ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" стало відомо, що 05 жовтня 2015 року спірна квартира АДРЕСА_2 відчужена ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу. ОСОБА_1, як новий власник, передала зазначену квартиру в іпотеку відповідно до договору іпотеки від 05 жовтня 2015 року, укладеного з ОСОБА_3, в порядку забезпечення виконання зобов`язання, яке виникло в неї з договору позики на суму 8 760 500 грн.
Позивач посилався на те, що спірна квартира вибула з його володіння поза його волею, оскільки право власності товариства на квартиру припинено на підставі рішення суду, а тому квартира підлягає витребуванню
у ОСОБА_1 .
Крім того, обтяження спірної квартири іпотекою порушує його права як законного власника. Товариство не давало своєї згоди на передання квартири в іпотеку. При витребуванні майна з чужого незаконного володіння на користь законного власника іпотека цього майна припиняється.
Позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2016 року позов ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" задоволено.
Витребувано з володіння ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 (загальною площею 378,7 кв. м, житловою площею 180,3 кв. м) на користь ПрАТ "Трест Київміськбуд-1".
Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Башлай Д. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 05 жовтня 2015 року щодо зазначеної квартири.
Скасовано запис про право власності від 05 жовтня 2015 року
за № 11471014, вчинений державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д. І. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо квартири
АДРЕСА_2 .
Скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Юферової Є. Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 02 липня
2014 року щодо спірної квартири.
Скасовано запис про право власності від 17 червня 2014 року за № 6231037, вчинений державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Юферовою Є. Д. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо зазначеної квартири АДРЕСА_2 .
Визнано припиненою іпотеку за договором іпотеки, укладеним 15 жовтня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, предметом іпотеки за яким є спірна квартира
АДРЕСА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д. І., реєстровий номер 812.
Скасовано запис про іпотеку від 05 жовтня 2015 року за № 11476389, вчинений державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д. І. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаної квартири.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Башлай Д. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 05 жовтня 2015 року № 25052057 щодо спірної квартири.
Скасовано запис про обтяження від 05 жовтня 2015 року № 11476375, вчинений державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д. І. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо квартири
АДРЕСА_2 .
Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Башлай Д. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 05 жовтня 2015 року № 25052033 щодо вказаної квартири.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна квартира вибула
з володіння власника ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" поза його волею, тому останнє має право на витребування спірного нерухомого майна від добросовісного набувача ОСОБА_1 за правилами статті 388 ЦК України. Наслідком такого витребування є припинення права власності ОСОБА_1 на квартиру і така квартира не може залишатися
в обтяженні, накладеному без згоди власника.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 відхилено. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2016 року залишено без змін.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну оцінку. Рішення місцевого суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи.
Апеляційний суд також дійшов висновку, що ухваленим рішенням суду першої інстанції права ОСОБА_2 не порушено, оскільки останній не набув права власності на квартиру АДРЕСА_2 , так як рішення суду, на підставі якого він зареєстрував право власності на спірну квартиру, у подальшому було скасовано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у судів першої та апеляційної інстанцій не було підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України, оскільки квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ? це два різні об`єкти зі своїми окремими характеристиками, а тому немає підстав для витребування спірної квартири АДРЕСА_2 на підставі документів про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Заявник наголошує, що суди не врахували тієї обставини, що об`єктом віндикаційного позову може бути індивідуально-визначене майно, яке існує
в натурі на момент подання позову. Спірна квартира АДРЕСА_2 , як окремий об`єкт нерухомого майна, утворилась внаслідок перепланування квартири АДРЕСА_3, після перепланування квартира АДРЕСА_1 перестала існувати в натурі. У ході судового розгляду позивач не надав жодних доказів на підтвердження наявності у нього права власності саме на квартиру АДРЕСА_2, яка є предметом у даній справі.
Доводи інших учасників справи
У липні 2017 року ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" подало до суду заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що оскаржувані судові рішення
є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.
Інші учасники справи заперечень щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в цій справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 208 року справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2019 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2019 року справу за позовом ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Юферова Є. Д., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Башлай Д. І., про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання іпотеки припиненою прийнято до розгляду.
Мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виходила із того, що спірна квартира АДРЕСА_2, вибула з володіння власника поза його волею та, у зв?язку з цим вирішуючи питання витребування спірного нерухомого майна від добросовісного набувача за правилами статті 388 ЦК України, дійшли висновку, що така квартира не може залишатися в обтяженні, накладеному без згоди власника (позивача), що згідно статті 17 Закону України "Про іпотеку" є підставою задоволення позовних вимог в частині визнання припиненою іпотеки, встановленою
в забезпечення зобов?язань добросовісного набувача спірної квартири перед третьою особою, скасування відповідних рішень і записів в Державному реєстрі прав.
Такий же правовий висновок зроблений колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 травня 2019 року
у справі № 202/1148/17 (провадження № 61-38257св18)
Разом з тим, відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом,
є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частини перша, п`ята статті 3 Закону України "Про іпотеку").
Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону.
За змістом указаної норми іпотека припиняється, зокрема, у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; визнання іпотечного договору недійсним; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Тлумачення цієї статті Закону України "Про іпотеку" дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з підстав, які передбачені цим Законом.
Аналогічний правовий висновок наведений, зокрема, у постановах Верховного Суду України: від 15 травня 2017 року у справі № 643/4395/16-ц (провадження № 6-786цс17), від 05 липня 2017 року у справі
№ 369/5865/15-ц (провадження № 6-1840цс16), постанові Верховного Суду
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
від 23 січня 2018 року по справі № 760/16916/14-ц (провадження
№61-1727св17).
При цьому, Законом України "Про іпотеку" не передбачено таких підстав припинення іпотеки, як витребування майна від добросовісного набувача або відсутність згоди власника на передачу нерухомого майна в іпотеку.
Результат аналізу положень Закону України "Про іпотеку" у взаємозв`язку зі статтями 204, 215, 509, 598 ЦК України свідчить, що витребування майна від добросовісного набувача не припиняє основного зобов`язання та не є самостійною підставою для припинення іпотеки, якщо інше не передбачене договором. Закон не встановлює недійсність такого правочину (його нікчемність).
Зазначене свідчить про існування різного підходу у застосуванні статті 17 Закону України "Про іпотеку" стосовно виключності передбачених цим Законом підстав припинення іпотеки, між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" на праві приватної власності належить квартира
АДРЕСА_1 , та складається з 15 кімнат (жилою площею 374,90 кв. м, загальною площею 730,60 кв. м), що підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданим 24 грудня 2007 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації. Право власності на дану квартиру зареєстровано 08 січня 2008 року в Київському міському бюро технічної інвентаризації.
28 травня 2010 року ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" від Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища отримано дозвіл на перепланування жилого приміщення, а саме квартири
АДРЕСА_1 .
20 грудня 2012 року Київським міським бюро технічної інвентаризації за результатом проведення інвентаризації складено технічні паспорти на квартири
АДРЕСА_2 .
Відповідно до даних технічних паспортів квартира АДРЕСА_1 розташована на 4 поверсі, складається з трьох кімнат житловою площею 73,2 кв. м, загальною площею 145,4 кв. м; квартира АДРЕСА_2 розташована на 4 поверсі, складається
із семи кімнат житловою площею 180,3 кв. м, загальною площею 378,7 кв. м.
На час розгляду справи судом першої інстанції право власності
ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" на квартиру
АДРЕСА_1 , та складається
з 15 кімнат (жилою площею 374,90 кв. м, загальною площею 730,60 кв. м)
не припинено, оскільки квартири № АДРЕСА_1, 8 після їх перепланування до експлуатації не введені, державна реєстрація права власності на вказані квартири не проведена.
Відповідно до технічного паспорту станом на 11 листопада 2008 року квартира АДРЕСА_2 складається з семи кімнат, загальною площею 378,7 кв. м, жилою площею 180,3 кв. м.
Із наведеного вбачається, що квартира АДРЕСА_2 за своєю площею увійшла до квартири АДРЕСА_1 , що складається з 15 кімнат, загальною площею 730,60 кв. м, право власності на яку виникло у ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" в порядку, передбаченому законом.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 січня 2014 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову до ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, Державної виконавчої служби України, третя особа: ТОВ "Віта Верітас", про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту.
Наведеним вище судовим рішенням установлено, що спірна квартира АДРЕСА_2 та ключі від такої за актом прийому-передачі ОСОБА_2 не передавалися. ОСОБА_2 не надано доказів, які б свідчили про згоду ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" на вселення та проживання ОСОБА_2 у вказаній квартирі.