Постанова
Іменем України
25 листопада 2019 року
місто Київ
справа № 201/1384/16-ц
провадження № 61-32336св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Південно-східне регіональне виробниче об`єднання "Цветмет", ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал",
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2017 року у складі судді Демидової С. О. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у лютому 2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-східне регіональне виробниче об`єднання "Цветмет" (далі - ТОВ "ПСРВО "Цветмет", товариство), Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал" (далі - ТОВ "Метал"), у якому з урахуванням уточнень просив зобов`язати ТОВ "ПСРВО "Цветмет" звільнити ОСОБА_1 з посади генерального директора ТОВ "ПСРВО "Цветмет" на підставі статті 38 КЗпП України
(з ініціативи працівника) у встановленому порядку.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що з 2007 року він перебуває у трудових відносинах з ТОВ "ПСРВО "Цветмет", працюючи на посаді генерального директора. З 2012 року діяльність на підприємстві не ведеться. На ім`я загальних зборів учасників товариства 06 жовтня 2015 року позивачем направлено заяву про звільнення його з займаної посади за власним бажанням. Заплановані на 20 жовтня 2015 року позачергові збори учасників визнані такими, що не відбулись через відсутність кворуму для прийняття рішень. Зазначене ОСОБА_1 вважає порушенням його трудових прав.
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
ТОВ "Метал" позовні вимоги не визнало, заперечувало проти їх задоволення, посилаючись на неможливість звільнення генерального директора товариства без призначення нового, оскільки наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб відомостей про юридичну особу без зазначення його директора є неможливим.
ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на те, що вирішення питання про звільнення з посади директора ТОВ "ПСРВО "Цветмет" можливе виключно на загальних зборах товариства, призначення та проведення яких унеможливлюється відсутністю кворуму внаслідок смерті ОСОБА_2, частка в статутному капіталі якого становить 79, 17 %, та невирішеним спором між його спадкоємцями. У квітні 2017 року призначено проведення загальних зборів, на вирішення яких, у тому числі, поставлено питання про звільнення з посади ОСОБА_1
ОСОБА_4 надала заяву про розгляд справ без її участі, зазначивши про безпідставність позову.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Враховуючи наявність об`єктивних причин непроведення загальних заборів учасників ТОВ "ПСРВО "Цветмет" внаслідок смерті його учасника, якому належало понад 79 % статутного капіталу товариства, спорів з приводу його спадщини між спадкоємцями, після подання позивачем заяви про звільнення, він продовжив виконувати свої посадові обов`язки, що підтверджено відомостями з податкових органів, суд першої інстанції зробив висновок про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог. Судом першої інстанції також враховано, що загальні збори учасників ТОВ "ПСРВО "Цветмет", на яких, у тому числі, розглядатиметься питання про розірвання трудового договору з генеральним директором ОСОБА_1, призначені на 10 квітня 2017 року.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, додатково зазначив, що у ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV, далі - ЦПК України 2004 року), а також у КЗпП України не передбачено такого способу захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, як зобов`язання звільнити з займаної посади. У справі, що переглядається, вирішення питання про звільнення з посади генерального директора товариства, яке діє в порядку, передбаченому статутом, урегульовано підпунктом "в" пункту 12.3 цього статуту, зокрема відкликання (звільнення) членів виконавчого органу (генерального директора) відноситься до виключної компетенції зборів учасників товариства. Водночас позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх прав у спосіб, передбачений чинним законодавством.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку у жовтні 2017 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2017 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що суд першої інстанції ухвалив рішення не на підставі норм матеріального права, а на підставі події, яка має настати у майбутньому, зокрема проведення загальних зборів товариства, на яких мало вирішуватись питання про звільнення ОСОБА_1 . На переконання заявника, суд апеляційної інстанції не усунув недоліків рішення суду першої інстанції та дійшов помилкового висновку про обрання неналежного способу захисту порушених прав.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Зазначену цивільну справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України.
За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначено за правилами статті 213 ЦПК України 2004 року, згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 213 ЦПК України 2004 року, касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових правовідносинах з ТОВ "ПСРВО "Цветмет", працюючи на посаді генерального директора.