Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 234/10832/16-ц
провадження № 61-32130св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 серпня 2017 року в складі судді Демидової В. К. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області
від 11 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Новікової Г. В., Біляєвої О. М.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк")звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 14 липня 2005 року між
ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір
№ KTH3GF07430051, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 17 908,00 доларів США, зі сплатою 11,4 % на рік, строком до 13 червня 2020 року. На забезпечення виконання указаного зобов`язання, того ж дня між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого був житловий будинок, загальною площею 87,20 кв. м, житловою площею 58,30 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 свого кредитного зобов`язання, станом на 01 липня 2016 року, виникла заборгованість у розмірі 16 452,76 доларів США, що складалася із: заборгованості за кредитом -
9 630,80 доларів США, заборгованості за відсотками за користування за кредитом - 3 465,02 доларів США, заборгованості за комісією за користування кредитом - 742,13 доларів США, пені - 2 614,81 доларів США.
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ПАТ КБ "ПриватБанк"просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема будинок АДРЕСА_1 шляхом продажу зазначеного предмета іпотеки на підставі договору іпотеки, з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем із встановленням початкової ціни продажу на рівні зазначеному у договорі іпотеки, що складало 76 146,00 грн, з можливістю здійснення банком всіх передбачених правовими актами дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також виселити із вказаного будинку відповідачів та всіх осіб, які зареєстровані та проживають у такому будинку.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 серпня
2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області
від 11 жовтня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Вирішуючи спір, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із відсутності підстав для задоволення вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки банком усупереч вимогам статті 39 Закону України "Про іпотеку" у позовній заяві не зазначено загального розміру вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки і початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, а суд позбавлений можливості самостійно вирішувати такі питання. Відмовляючи у задоволенні вимог щодо виселення, виходив з того, що у відповідності до вимог статті 39 Закону України "Про іпотеку" такі вимоги підлягають задоволенню лише одночасно із рішенням щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк"подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно визначено характер правовідносин між сторонами, неправильно застосовано закон, що їх регулює, неповно досліджено матеріали справи та не надано належної правової оцінки доводам сторін та зібраним у справі доказам.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У січні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що 14 липня 2005 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № KTH3GF07430051, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 17 908,00 доларів США, зі сплатою 11,4 % на рік, строком до 13 червня 2020 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за указаним договором між банком та ОСОБА_1 14 липня 2005 року було укладено договір іпотеки
№ KTH3GF07430051, відповідно до якого відповідач передав банку в іпотеку належний йому та ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу житловий будинок, загальною площею 87,20 кв. м, житловою площею 58,30 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 свого кредитного зобов`язання станом на 01 вересня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 10 811,29 доларів США, що еквівалентно 141 736,01 грн, яка рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 15 січня 2015 року була стягнута з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк".
Згідно із довідкою Краматорського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 15 липня 2017 року відкритих виконавчих проваджень щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" на виконанні такого відділу не перебуває.
Звертаючись у липні 2016 року до суду з даним позовом, банк посилався на те, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 свого зобов`язання за кредитним договором від 14 липня 2005 року № KTH3GF07430051 станом на
01 липня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 16 452,76 доларів США, що складалася із: заборгованості за кредитом - 9 630,80 доларів США, заборгованості за відсотками за користування за кредитом - 3 465,02 доларів США, заборгованості за комісією за користування кредитом - 742,13 доларів США, пені - 2 614,81 доларів США.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звертаючись до суду з позовом, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення від свого імені договору купівлі-продажу предмету іпотеки з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни на рівні, зазначеному у договорі іпотеки; договору купівлі-продажу будь-яким іншим способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статей 12, 33 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон) одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.