Постанова
Іменем України
26 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 552/5237/17
провадження № 61-21353св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Полтавське обласне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго",
треті особи: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавакомунсервіс", товариство з обмеженою відповідальністю "Каспі", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коваля, 2",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Полтавської області від 20 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Обідіної О. І., Прядкіна О. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго") про визнання дій незаконними та зобов`язати вчинити певні дії.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Квартира має автономне опалення з моменту введення будинку в експлуатацію. ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" вказує про наявність у позивача заборгованості за опалення місць загального користування, однак жодне з приміщень загального користування взагалі не опалювалося в зв`язку з неправильним монтажем мережі опалювальної системи будинку, а в під`їзді, де знаходиться його квартира, на 6 поверсі батарея опалення взагалі демонтована. Крім того, з відповідачем жодних договорів про надання житлово-комунальних послуг позивачем не укладалося.
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
визнати незаконними дії ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" щодо нарахування заборгованості за опалення місць загального користування станом на 01 липня 2017 року у розмірі 1 737,60 грн і за жовтень 2017 року у сумі 37,74 грн та щодо примушування ОСОБА_1 до укладення договору на опалення місць загального користування (в частині втрат розподільчими трубопроводами) по квартирі АДРЕСА_1 ;
зобов`язати ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" списати як безпідставно нараховану заборгованість станом на 01 липня 2017 за опалення місць загального користування (втрат розподільчими трубопроводами) на власника кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 в сумі 1 737,60 грн і в сумі 37,74 грн за жовтень 2017 року;
зобов`язати ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" не проводити нараховування оплати за опалення місць загального користування або інших абонентських плат за цей вид послуги мешканцям (власнику) кв. АДРЕСА_1 до моменту забезпечення фактичного опалення приладами для обігріву сходової клітки, сходової клітки та ліфтового холу на 6-му поверсі 1-го під`їзду будинку 2 АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Полтави в складі судді: Васильєвої Л. М. від 06 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано дії ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" щодо нарахування заборгованості за опалення місць загального користування в квартирі АДРЕСА_1 за жовтень 2017 року у сумі 37,74 грн та щодо примушування до укладення договору на опалення місць загального користування (в частині втрат розподільчими газопроводами) незаконними.
Зобов`язано ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" списати як безпідставну нараховану заборгованість в сумі 37,74 грн за жовтень 2017 року по квартирі АДРЕСА_1, власник ОСОБА_1 .
Зобов`язано ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" не проводити нарахування оплати за опалення місць загального користування або інших абонентських плат за даний вид послуги мешканцям (власнику) квартири АДРЕСА_1, до моменту забезпечення фактичного опалення приладами для обігріву сходової клітки, сходової клітки та ліфтового холу на 6-му поверсі 1 під`їзду будинку АДРЕСА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення будинку, прокладеними в підвалі, можуть враховуватися лише при визначенні загальної кількості теплової енергії на опалення місць загального користування, і не може нараховуватись плата за ці втрати тим власникам квартир багатоквартирного житлового будинку, у яких встановлено автономне опалення в квартирі та яким місця загального користування (в даному випадку сходова клітка) фактично не опалюються. Згідно з "Методикою розрахунку кількості теплоти, спожитої за опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх користування", затвердженою наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року №359, не передбачено окремого розрахунку оплати споживачами витрат розподільчими трубопроводами системи опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі, тому відсутні підстави для нарахування оплати за жовтень 2017 року в сумі 37,74 грн. Оскільки квартира позивача має автономне опалення, то наявні підстави і для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача не проводити нарахування плати за втрату розподільчими трубопроводами і в майбутньому, до моменту забезпечення фактичного опалення приладами для обігріву сходової клітки та ліфтового холу на 6 поверсі 1 під`їзду будинку АДРЕСА_2 . Щодо заборгованості станом на 01 липня 2017 року у розмірі 1 737,60 грн суд зазначив, що відповідач надав докази того, що така заборгованість за спірною квартирою не рахується, а отже позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Полтавської області від 20 лютого 2018 року апеляційну скаргу ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" задоволено. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 грудня 2017 року в частині задоволених позовних вимог скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач просив визнати незаконним нарахування йому плати за опалення місць загального користування в частині втрати теплової енергії розподільчими газопроводами в жовтні 2017 року у розмірі 37,74 грн. При цьому жодних доказів неправильного обрахунку вказаної плати не надав. Згідно з проектною документацією на будинок позивача передбачено опалення місць загального користування і таке опалення здійснювалося. Опалення місць загального користування в під`їздах 1 та 2 цього будинку було відключено лише 26 жовтня 2017 року, про що складено відповідний акт. А доводи позивача, що саме на шостому поверсі біля його квартири була відсутня батарея опалення, не свідчить про факт ненадання цих послуг взагалі по будинку. В частині зобов`язання відповідача не проводити нарахування плати до моменту забезпечення фактичного опалення приладами для обігріву сходової клітки та ліфтового холу на 6-му поверсі 1 під`їзду будинку АДРЕСА_2, апеляційний суд зробив висновок, що плата за утримання місць загального користування в частині втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами не пов`язано із наявністю приладів опалення обігріву сходової клітки та ліфтового холу на 6 поверсі будинку.
Аналіз змісту постанови апеляційного суду Полтавської області від 20 лютого 2018 року свідчить, що рішення суду першої інстанції переглядалось в частині задоволених позовних вимог. У іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось.
Аргументи учасників справи
У березні 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилається на те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що проектом на будинок було передбачено індивідуальне опалення квартири, шляхом установки електрокотла. Некоректними є посилання суду на пункт 1.2 проекту договору № 2324 на опалення місць загального користування. ОСОБА_1 зазначає, його ніхто не зобов`язував укладати договір в установленому законом порядку. Якщо суд апеляційної інстанції вирішив, що позивачем було обрано не вірний спосіб захисту, то він мав змогу визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Судом не були враховані імперативні приписи статей 901, 903 ЦК України, що призвело до винесення хибного рішення. ОСОБА_1 також зазначає, що користується послугами з централізованого опалення місць загального користування будинку, послуги відповідачем надані не були. Опалювальні прилади в місцях загального користування будинку, у якому знаходиться квартира позивача, демонтовані балансоутримувачем. Жодних договорів на опалення місць загального користування по квартирі позивача у будинку не укладалося. У жовтні 2017 року зроблено розрив частини кола опалювальної системи будинку з метою унеможливлення опалення місць загального користування за рахунок відповідача. Предметом спору було визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування заборгованості за опалення місць загального користування в квартирі, власником якої є позивач, а саме за жовтень 2017 року у сумі 37,74 грн, а тому висновки суду з приводу того, що позивачем не надано доказів неправильного обрахунку плати є неправильними. Судом першої інстанції вірно встановлено, що нормативні вимоги щодо температури місць загального користування за період опалювального сезону 2016-2017 років не дотримувалися. Втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення будинку, прокладеними в підвалі, можуть враховуватися лише при визначенні загальної кількості теплової енергії на опалення місць загального користування, і не може нараховуватись плата за ці втрати тим власникам квартир, у яких встановлено автономне опалення в квартирі та яким місця загального користування (в даному випадку сходова клітина) фактично не опалюються.
У травні 2019 року, в червні 2019 року, в листопаді 2019 року ОСОБА_1 подавав письмові заяви в яких вказував, що: усі фактичні обставини та підстави скасування постанови Апеляційного суду Полтавської області від 20 лютого 2018 року викладені в касаційній скарзі; ОСББ "Коваля-2" підтримує мою позицію та підтверджує абсурдність нарахування плати за послугу, яка фактично не надається; безпідставним є висновок суду апеляційної інстанції, викладений в мотивувальній частині оскаржуваного рішення щодо того, що "з матеріалів справи вбачається, що в підвалі будинку розташовані розподільчі трубопроводи, а місця загального користування відключені від системи теплопостачання лише 26 жовтня 2017 року, про що складені відповідні акти" (У матеріалах судової справи 1-ї інстанції наявний лист забудовника та першого балансоутримувача, де ОСОБА_1 надано офіційну відповідь: "...Повідомляємо також, що за період будівництва і до моменту передачі будинку на баланс управляючій компанії опалення місць загального користування (у ліфтових холах, сходових клітках, інших підсобних приміщеннях тощо) за весь період існування будинку фактично не здійснювалося." Як вірно встановив суд першої інстанції, жодне з указаних приміщень протягом всього часу існування будинку ( АДРЕСА_3 ) не опалювалося, чого не заперечував у судовому засіданні представник відповідача, як і не заперечувалося того, що на сходових клітинах та сходах взагалі відсутні прилади опалення. Судом апеляційної інстанції не було захищено права, а, навпаки, права були порушені.