Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 431/5594/16-ц
провадження № 61-27103св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Селянське фермерське господарство "Узнік і К",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду Луганської області від 14 липня 2017 року у складі колегії суддів: Авалян Н. М., Орлова І. В., Стахової Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Селянського фермерського господарства "Узнік і К" (далі - СФГ "Узнік і К") про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки та витребування майна з незаконного чужого володіння, зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що її сину ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 4425180500:05:001:0158, площею 5,83 га (рілля), яка знаходиться на території Верхньопокровської сільської ради Старобільського району Луганської область. Вказану земельну ділянку він отримав у спадщину від рідної тітки ОСОБА_4, яка померла у 2011 році, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.
У 2008 році, за життя, ОСОБА_4 уклала із СФГ "Узнік і К" договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 8 років. Договір зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 251805/-0408 від 30 жовтня 2008 року. Після смерті ОСОБА_4 відповідно до пункту 40 зазначеного договору, права та обов`язки щодо вказаної земельної ділянки перейшли до спадкоємця - ОСОБА_3 Влітку 2014 син позивача ОСОБА_3 виїхав на тимчасове проживання до Російської Федерації. Для володіння та розпорядження своєю земельною ділянкою він надав позивачеві нотаріально засвідчену довіреність видану на території Російської Федерації. З вказаною довіреністю позивач звернулась до СФГ "Узнік і К" для отримання орендної плати за користування земельною ділянкою за 2015 та 2016 роки, але отримала усну відмову голови СФГ "Узнік і К", обґрунтовану тим, що пред`явлена позивачем довіреність видана в Росії та не завірена в Україні. Тому, у виплаті орендної плати ОСОБА_1 було відмовлено.
Позивач вважає, що діями СФГ "Узнік і К", яке не виплатило їй орендну плату за користування землею, порушеного її права та права її сина. Тому, просила суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за використання земельною ділянкою за 2015 рік у розмірі 2 242,73 грн та пеню в сумі17 446,65 грн, а за 2016 рік - у розмірі 2 691,06 грн та 6,135,62 грн відповідно.
Крім того, позивач просила витребувати вказану земельну ділянку у відповідача та зобов`язати відповідача передати таку земельну ділянку позивачу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 11 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з СФГ "Узнік і К" орендну плату за 2015 рік у розмірі 2 242,73 грн та за 2016 рік у розмірі 2 691,06 грн, а також пеню за прострочення грошового зобов`язання за 2015 рік у розмірі 17 446,65 грн та за 2016 рік у розмірі 6 135,62 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що відповідач, орендуючи земельну ділянку, не виконав взятого на себе договором зобов`язання сплатити орендну плату, а тому заборгованість з орендної плати та пеня за прострочення її сплати повинна бути стягнута на користь позивача, яка звернулась до суду за захистом речового права, оскільки власник майна передав їй повноваження по управлінню майном.
Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів того, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем після закінчення дії договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 14 липня 2017 року рішення Старобільського районного суду від 11 травня 2017 року змінено.
Зменшено розмір пені за 2015 рік з 17 446,65 грн до 5 606,90 грн.
Скасовано рішення в частині стягнення пені за 2016 рік у розмірі 6 135,62 грн і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скасовано рішення в частині розподілу судових витрат і ухвалено нове рішення, яким стягнуто з СФГ "Узнік і К" на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат по сплаті судового збору 236,80 грн та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 620,00 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені, дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно визначено дату початку і закінчення періоду нарахування пені, що мало наслідком неправильне визначення розміру пені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року представник ОСОБА_1 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норма матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.