ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2019 року
Київ
справа №340/184/19
адміністративне провадження №К/9901/21442/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у складі колегії суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М., Панченко О.М. у справі № 340/184/19 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Кіровоградського обласного військового комісаріату, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 15 серпня 2017 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 15 серпня 2017 року.
2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Кіровоградського обласного військового комісаріату щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 15 серпня 2017 року. Зобов`язано Кіровоградський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1, індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 15 серпня 2017 року.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року апеляційну скаргу Кіровоградського обласного військового комісаріату задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов залишено без розгляду.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
4.1. Наказом військового комісара Кіровоградського обласного військового комісаріату (по стройовій частині) від 15 серпня 2017 року №200 підполковника ОСОБА_1, військового комісара Петрівського районного військового комісаріату Кіровоградської області, звільненого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 12 травня 2017 року № 130 у запас за пунктом "а" ( у зв`язку з закінченням строку контракту) відповідно до частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", виключено зі списків особового складу Петрівського районного військового комісаріату Кіровоградської області та всіх видів забезпечення.
4.2. 12 листопада 2018 року позивач звернувся із запитом на інформацію до Кіровоградського обласного військового комісаріату, в якому просив надати на його адресу інформацію щодо розміру нарахованої та фактично виплаченої індексації грошового забезпечення за період часу з 01 січня 2016 року по день звільнення з військової служби із розбивкою помісячно та із зазначенням базового місяця; розмір ненарахованої та невиплаченої йому індексації грошового забезпечення по день звільнення з військової служби (за наявності такого), вказавши причини не проведення індексації; крім того, просив, що в разі не проведення індексації грошового забезпечення з січня 2016 року по день виключення зі списків особового складу військової частини просив нарахувати та виплатити йому таку індексацію.
4.3. 30 листопада 2018 року Кіровоградський обласний військовий комісаріат у відповідь на запит позивача повідомив про те, що якщо нарахування індексації грошового забезпечення не здійснювалося, то згідно листа начальника управління організаційного та соціальних виплат Департаменту фінансів Міністерства оборони України підстав для надання колишнім військовослужбовцям довідок із сумами нарахованої індексації грошового забезпечення за 2016-2017 роки немає .
4.4. До вказаного листа відповідач додав довідку про додаткові види грошового забезпечення, виплачені позивачу за період з вересня 2015 року по серпень 2017 року. З цієї довідки суди встановили, що позивачу у вересні - грудні 2015 року виплачувалася індексація грошового забезпечення, з січня 2016 року по серпень 2017 року індексація не виплачувалася.
4.5. Не погоджуючись з вказаними діями органів державної влади, позивачем подано вказаний позов до суду, який мотивований тим, що індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому відсутність фінансування для виплати індексації не є належним доказом неможливості здійснення таких виплат.
4.6. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірних період, оскільки остання є однією з основних гарантій щодо оплати праці, а реалізація особою права на отримання бюджетних коштів шляхом індексації грошового забезпечення не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
4.7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд апеляційної інстанції зробив висновок про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду щодо вимог про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 15 серпня 2017 року, позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б підтверджували наявність об`єктивно непереборних, не залежних від його волі та пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами причин для своєчасного вчинення ним процесуальних дій.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач звернувся до суду із касаційною скаргою оскільки вважає, що захист права позивача, з урахуванням заявлених позовних вимог щодо проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, не може бути обмеженим будь-яким процесуальним строком в силу вимог частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України. Вказане, на думку позивача, є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
6. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі № 340/184/19 без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
8. Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
9. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
10. Як встановлено частиною третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
11. За правилами статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.