ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2019 року
Київ
справа №2-а-3169/07
адміністративне провадження №К/9901/19628/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Жука А. В.,
суддів: Яковенко М.М., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 2-а-3169/07
за позовом ОСОБА_1
до військової частини А0549
про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення
за касаційною скаргою військової частини А0549 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі №2-а-3169-07 (колегія суддів у складі: головуючого судді Совгирі Д.І., суддів: Кузьменко Л.В., Франовської К.С.)
ВСТАНОВИВ
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А0549, в якому просив суд визнати дії командування військової частини А 0549 протиправним та стягнути на його користь з відповідача матеріальну шкоду, завдану несвоєчасну виплату грошової компенсації за недотримане продовольче забезпечення в сумі 31359 грн. 26 коп. за період з 11.03.2000 по 31.12.2006.
2. В обґрунтування позовних вимог вказував, що проходить дійсну військову службу в Збройних Силах України та перебуває на продовольчому забезпеченні у військовій частині А 0549. Під час проходження служби здійснювалося забезпечення продовольчим пайком в натурі або у вигляді грошової компенсації, але з 11 березня 2000 Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 було призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків та речового права чи, за їх бажанням, грошової компенсації.
В зв`язку з цим позивач був змушений був продукти харчування купувати за власні кошти, які він отримував у вигляду грошового забезпечення, а тому вважає, що з вини відповідача йому нанесено матеріальну шкоду за невиплату заборгованості перед ним грошової компенсації за продовольчий пайок.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2007 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії командування військової частини А0549 щодо позбавлення права ОСОБА_1 на продовольче забезпечення в натурі або грошової компенсації замість нього.
Стягнуто з військової частини А0549 матеріальну шкоду на користь ОСОБА_1 завдану несвоєчасному виплатою грошової компенсації за продовольче забезпечення за період з 11 березня 2000 року по 31 грудня 2006 року в розмірі 31359 грн. 26 коп.
4. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції 04 червня 2019 року військова частина А 0549 подала апеляційну скаргу, у якій, крім іншого, просила поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що представник військової частини А 0549 був присутній на судовому засіданні, але у зв`язку з великою кількістю судових засіданні представник відповідача не дочекався доки суд вийде з нарадчої кімнати, а тому результати розгляду справи йому були невідомі.
В свою чергу рішення по справі не надходило на адресу військової частини А 0549.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини А 0549 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А0549 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваної постанови Замостянським районним судом м. Вінниці складено 19 квітня 2007 в нарадчій кімнаті та оголошено в той же день в судовому засіданні, в якому був присутній представник відповідача, про що вказано у протоколі судового засідання.
6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що апелянт звернувся до суду із апеляційною скаргою після спливу одного року із дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, а саме, через понад десять років - 04 червня 2019 року.
Апеляційний суд дійшов висновку, що наведені апелянтом обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки апелянт є суб`єктом владних повноважень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів на неї
7. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, військової частини А0549 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року скасувати та направити справу до розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки поясненням скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме що у зв`язку з великою кількістю судових засідань представник військової частини в суді першої інстанції не чекав виходу суду з нарадчої кімнати для оголошення рішення, а про саме рішення стало відомо з моменту ознайомлення з матеріалами справи, а саме 25 травня 2019 року.
Скаржник зазначає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено у зв`язку з тим, що військовій частині А0549 не було відомо про винесене рішення, оскільки рішення Замостянського районного суду від 19 квітня 2007 року тривалий час не надходило у військову частину А0549.
9. Відзив на касаційну скаргу до Верховного суду не надходив.
РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. 12 липня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга.
11. Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за касаційною військової частини А0549 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі №2-а-3169-07.
ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
12. Кодекс адміністративного судочинства України.
12.1. Частина перша статті 13. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
12.2. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина 2 статті 44 КАС України).
12.3. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.