ПОСТАНОВА
Іменем України
25 листопада 2019 року
Київ
справа №825/1943/15-а
адміністративне провадження №К/9901/1379/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу військової частини А2414
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року (головуючий суддя: Заяць О.В.)
і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року (головуючий суддя: Бєлова Л.В., судді: Гром Л.М., Міщук М.С.)
у справі № 825/1943/15-а
за позовом ОСОБА_1
до військової частини А2414
третя особа: військова частина польова пошта В0934
про визнання дій протиправними і стягнення коштів.
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини польова пошта В1286, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини польова пошта В1286 щодо невиплати йому підйомної допомоги та зобов`язати цю військову частину провести нарахування та виплатити належну ОСОБА_1 підйомну допомогу;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини польова пошта В1286 щодо непроведення нарахування грошових коштів позивачу в рахунок відшкодування витрат на відрядження і зобов`язати цю військову частину провести нарахування та виплатити підполковнику ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок відшкодування витрат на відрядження.
Позов мотивований тим, що відповідно до статті 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Відтак, ОСОБА_1 вказував на те, що всупереч вимог чинного на той час законодавства йому не була виплачена підйомна допомога та відшкодовані витрати на відрядження.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
У судовому засіданні в суді першої інстанції, що відбулось 25 червня 2015 року, протокольною ухвалою суд залучив до участі у справі третю особу - військову частину польова пошта В0934, оскільки, як зазначено в заяві відповідача від 25 червня 2015 року, вона здійснює фінансове забезпечення військової частини А2414 (а.с. 26, 32).
Згідно з Журналом судового засідання від 7 липня 2015 року Чернігівським окружним адміністративним судом замінено неналежного відповідача у справі військову частину польова пошта В1286 на належного - військову частину А2414 як правонаступника військової частини польова пошта В1286 у спірних правовідносинах (а.с. 40-41).
Постановою від 14 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року, Чернігівський окружний адміністративний суд позов задовольнив:
- визнав протиправною бездіяльність військової частини А2414 щодо невиплати підйомної допомоги підполковнику ОСОБА_1 ;
- зобов`язав військову частину А2414 провести нарахування і виплатити належну позивачу підйомну допомогу;
- визнав протиправною бездіяльність військової частини А2414 щодо непроведення нарахування грошових коштів підполковнику ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на відрядження;
- зобов`язав військову частину А2414 провести нарахування і виплатити позивачу грошові кошти в рахунок відшкодування витрат на відрядження.
Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 прибув з Ріпкинського районного військового комісаріату (місто Ріпки Чернігівської області) до військової частини польова пошта В1286 (село Десна Козелецького району Чернігівської області) та приступив до виконання обов`язків за посадою. Водночас, за період проходження служби в Деснянському гарнізоні позивач не був забезпечений житлом за рахунок Міністерства оборони України, проживав у казармі. Відтак, суди дійшли висновку, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 року № 332 "Про вдосконалення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" та Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України від 22 жовтня 2001 року № 370, позовні вимоги щодо виплати підйомної допомоги є обґрунтованими та їх належить задовольнити.
Стосовно вимог про відшкодування витрат на відрядження, то суди виходили з того, що позивач надав відповідачу необхідні документи для відшкодування таких витрат, однак йому було повідомлено, що відповідні кошти будуть нараховані при надходженні фінансування. Проте, на час розгляду справи ці кошти ОСОБА_1 не були виплачені, а тому в цій частині позовних вимог суди також дійшли висновку про необхідність задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року й визнати невиплату військовою частиною підйомної допомоги і витрат на службові відрядження законною.
Скаржник зазначає, що судами неправильно встановлено фактичні обставини у справі, оскільки позивач місця проживання не змінював і не реєструвався за новим місцем проживання. При призначенні позивача на нову посаду було змінено місце перебування ОСОБА_1, а не його місце проживання згідно термінів, якими оперує Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Крім того, як вказує скаржник, позивач перебував у казармі за рахунок Міністерства оборони і витрат на найм житла не здійснював.
Щодо витрат на відрядження відповідач вказує на те, що суди першої інстанції не взяли до уваги положення пункту 1.25 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України витрат на службові відрядження в межах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29 серпня 2011 року №530. На думку відповідача, позивач перебував у розпорядженні відповідного командира, а тому згідно пункту 1.25 вказаної Інструкції оплата добових за період перебування в пунктах прикомандирування або в розпорядженні не проводиться. Крім того, скаржник вказує на те, що виплата витрат на службове відрядження мала бути здійснена тією військовою частиною, в розпорядження якої був направлений позивач - військовою частиною А0796.
Також скаржник звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не визначили суму, що має бути стягнута з військової частини А2414 на користь позивача.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких вказує на те, що норми діючого законодавства не містять положень, відповідно до яких для отримання підйомної допомоги необхідна реєстрація місця проживання за новим місцем проходження військової служби. Щодо коштів на відрядження зазначає, що у 2014 році подав до військової частини В1286 документи на оплату коштів на відрядження, проте листом від 13 січня 2015 року №38 позивача повідомлено, що зазначені кошти будуть нараховані при надходженні фінансування, які так і не були виплачені йому на час судового розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами встановлено, що підполковник ОСОБА_1 призначений наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 27 жовтня 2014 року №682 офіцером резерву військової частини польова пошта В1286 села Десна Козелецького району Чернігівської області.
Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В1286 від 11 листопада 2014 року №17 підполковник ОСОБА_1 з 11 листопада 2014 року прибув з Ріпкинського районного військового комісаріату (місто Ріпки Чернігівської області) до військової частини польова пошта В1286 села Десна Козелецького району Чернігівської області, був зарахований до списків особового складу військової частини польова пошта В1286 на всі види забезпечення і приступив до виконання обов`язків за посадою з 11 листопада 2014 року.
ОСОБА_1 у 2014 році подав до фінансової частини військової часини польова пошта В1286 документи на оплату коштів, витрачених на відшкодування витрат на відрядження, в тому числі копії посвідчень про відрядження командира військової частини польова пошта В1286 від 18 листопада 2014 року за №38 за період з 18 листопада 2014 до 17 грудня 2014 та від 24 грудня 2014 року.
Листом від 13 січня 2015 року №38 тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини польова пошта В1286 позивача було повідомлено, що зазначені кошти будуть нараховані при надходженні фінансування.
Відповідно до листа від 10 липня 2015 року №1453 за підписом начальника Остерської КЕЧ району полковника Кнутова М.В., підполковник ОСОБА_1 за період проходження служби в Деснянському гарнізоні (військова частина польова пошта В1286) з 11 листопада 2014 року до 29 грудня 2014 року житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався, проживав у казармі (а.с. 45).
На час розгляду судами цієї справи кошти, витрачені на службові відрядження, ОСОБА_1 не були виплачені.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до статті 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 332 від 16 червня 1992 року "Про вдосконалення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" визначено, що особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби при переїзді на нове місце служби виплачувати підйомні у розмірі місячного грошового забезпечення і на кожного члена сім`ї - 50 процентів від місячного грошового забезпечення, що отримує військовослужбовець. Вказаним військовослужбовцям добові виплачуються в установлених розмірах.
Згідно пункту 1 Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України від 22 жовтня 2001 року № 370, особам офіцерського складу, прапорщикам та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.