ПОСТАНОВА
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа №804/2158/16
провадження №К/9901/10292/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Бучик А.Ю., Чиркіна С.М.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Лукманової О.М., суддів Божко Л.А., Кругового О.О.)
у справі №804/2158/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської Олени Степанівни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про зобов`язання вчинити певні дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2016 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської О.С., третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:
зобов`язати відповідача сформувати інформацію, що забезпечує його ідентифікацію відповідно до законодавства як вкладника, що має право на відшкодування коштів за договорами № 37065-РК від 24.08.2008 року (поточний рахунок № НОМЕР_1 ) та № 008-С/000144 від 25.08.2008 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ) укладений між ним та ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
надати сформовану відносно нього інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як додаткову інформацію про вкладників стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2016 у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 провадження у справі № 804/2158/16 закрито; роз`яснено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 право звернення до суду у порядку господарського судочинства.
5. У поданій касаційній скарзі позивач із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. В обґрунтування власного висновку суд апеляційної інстанції послався на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 16.02.2016 (справа № 21-4846а15).
IIІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Заявник касаційної скарги зазначає, що спірні правовідносини належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, посилаючись на суб`єктний склад справи та предмет спірних правовідносин (на думку позивача, предмет спору не пов`язаний з майновими вимогами ані до відповідача, ані до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб).
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.
9. Відповідно до ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
10. Позивач стверджує, посилаючись на суб`єктний склад справи та предмет спірних правовідносин, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
11. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції послався на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 16.02.2016 (справа № 21-4846а15).
12. Колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 (справа № 910/12294/16) та від 16.05.2018 (справа №910/24198/16) відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у зазначеній постанові від 16.02.2016 (справа № 21-4846а15) зазначила, що правовідносини щодо визнання протиправними дій та зобов`язання Уповноважену особу Фонду включити вкладника до переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування, врегульовуються спеціальним Законом № 4452-VI, а тому немає підстав для розгляду таких справ в порядку господарського судочинства.
13. Тобто, судом апеляційної інстанції застосовано судову практику, яка на даний час є нерелевантною.
14. У той же час, колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції невірно визначив природу спірних правовідносин з огляду на наступне.
15. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції до 12.08.2015, вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
16. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16.07.2015 №629-VIII, який набрав чинності 12.08.2015, внесено зміни до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до яких, серед іншого, до числа вкладників віднесено і фізичних осіб-підприємців.
17. Разом з тим, за правилами пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб-підприємців здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб незалежно від дня відкриття рахунка починаючи з 01.01.2017 щодо банків, віднесених до категорії неплатоспроможних після 01.01.2017.
18. Таким чином, з часу набрання чинності Законом №629-VIII 12.08.2015 фізичних осіб-підприємців хоч і віднесено до числа вкладників, однак їх право на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду відтерміновано у часі і таке право вони набувають лише з 01.01.2017 і лише щодо банків, віднесених до категорії неплатоспроможних після 01.01.2017.