ПОСТАНОВА
Іменем України
25 листопада 2019 року
Київ
справа № 818/91/17
адміністративне провадження № К/9901/17402/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 818/91/17
за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Державної казначейської служби України
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого суді Опімах Л.М., суддів Павлічек В.О., Прилипчука О.А.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Яковенка М.М., суддів Рєзнікової С.С., Старосуда М.І.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач, ДКС України), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання судового рішення Конотопського міськрайонного суду у справі № 6а/577/106/13 (577/4570/13-а) від 09 жовтня 2013 року та зобов`язати Державну казначейську службу України негайно перерахувати кошти на рахунок ОСОБА_1 за відповідним виконавчим документом, нарахувати та виплатити компенсацію за порушення строку виконання судового рішення за увесь час прострочення, з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, та зобов`язати подати звіт про виконання вказаного рішення суду.
Позовні вимоги мотивувано тим, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі № 818/304/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та, відповідно, ухвалено визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиплати ОСОБА_1 суми коштів по виконавчому листу від 09 жовтня 2013 року, виданому Конотопським міськрайонним судом Сумської області у справі № 6а/577/106/13 (577/4570/13-а) від 09 жовтня 2013 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Протягом часу розгляду справи в судах рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області про стягнення на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік згідно з частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 2150 грн залишається невиконаним, що порушує право позивача на отримання коштів за відповідним виконавчим документом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання судового рішення Конотопського міськрайонного суду у справі № 6а/106/13 (577/4570/13-а) від 09 жовтня 2013 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області у справі № 6а/106/13 (577/4570/13-а) від 09 жовтня 2013 року було невиконане, що підтверджувалося листами ДКС України від 07 травня 2014 року № 5-13/4553-11131, від 12 червня 2014 року № 5-13/4960-14103, від 06 серпня 2015 року № 5-13/2006-20561, від 03 лютого 2016 року № 03-12/0316, від 25 березня 2016 року № 5-13/1580-5169 та від 08 вересня 2016 року № 5-13/617-15266, в яких зазначено, що виконавчий лист від 09 жовтня 2013 року буде виконаний ДКС України після виконання виконавчих документів, які надійшли раніше.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи постанову суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з`ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення. При цьому вказав, що перерахування позивачу коштів у березні 2017 року, тобто після ухвалення постанови, не є підставою для його скасування.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції.
29 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної казначейської служби України, у якій скаржник просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, закрити провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 157 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник наголошував на тому, що він здійснював усіх передбачених заходів щодо виплати призначених за судовим рішенням коштів, в той же час, в зв`язку з недостатністю бюджетних призначень за Програмою для погашення заборгованості та сформованої черги, така виплата повинна проводитися в порядку черговості надходження судових рішень, тобто після виконання інших виконавчих документів, що надійшли раніше виконавчого документа позивача, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, абз.2 п.п.1 пункту 9 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України.
Скаржник зазначив, що на теперішній час судове рішення виконане, кошти у березні 2017 року у розмірі 2150 грн перераховані позивачу. Також, звертав увагу на те, що судом першої інстанції визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області у справі № 6а/106/13 (577/4570/13-а) від 09 жовтня 2013 року, однак на виконанні у Казначействі знаходиться виконавчий лист Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 вересня 2013 року у справі №6а/577/106/103.
Крім того, скаржник просив закрити провадження у справі, з підстав встановлених пунктом 4 частини 1 статті 157 КАС України, в зв`язку тим, що позивач вже звертався до Сумського окружного адміністративного суду в березні 2016 року з аналогічними вимогами.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державною казначейською службою України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали справи №818/91/17 передано до Верховного Суду.
07 лютого 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білоус О.В., судді Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 529/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Білоуса О.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 31 жовтня 2019 року прийнято до провадження справу за даною касаційною скаргою, підготовчі дії по справі закінчено та справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 червня 2011 року у справі № 2-1250/2010 задоволено позов ОСОБА_1 до Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік в розмірі 2150 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2009 рік, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням здійснених виплат.
Постановою апеляційного суду Сумської області від 22 серпня 2012 року апеляційну скаргу Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення задоволено частково, рішення суду від 23 червня 2011 року змінено. Зобов`язано Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення здійснити позивачу перерахунок щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням здійснених позивачу виплат.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 вересня 2013 року змінено спосіб виконання постанови апеляційного суду Сумської області шляхом стягнення з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення за рахунок бюджетних призначень на користь позивача недоплаченої одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік в сумі 2150 грн.
09 жовтня 2013 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області у справі № 6а/577/106/13 виданий виконавчий лист на виконання ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 вересня 2013 року у справі № 6а/577/106/13.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі № 818/304/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, яка полягала у затримці здійснення виплат ОСОБА_1 по виконавчому листу, який видано 09 жовтня 2013 року у справі № 6а/577/106/13 Конотопським міськрайонним судом Сумської області.
Протягом часу розгляду справи в судах рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області про стягнення на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік згідно з частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 2150 грн залишається невиконаним. Так, 08 лютого 2016 року та 29 липня 2016 року позивач звертався до Державної казначейської служби України з запитом, в якому просив надати інформацію про дату виплати належних йому коштів по виконавчому листу Конотопського міськрайонного суду Сумської області, виданого за судовим рішенням у справі № 6а/577/106/13 (577/4570/13-а) від 09 жовтня 2013 року
Листами від 07 травня 2014 року № 5-13/4553-11131, від 12 червня 2014 року № 5-13/4960-14103, від 06 серпня 2015 року № 5-13/2006-20561, від 03 лютого 2016 року № 03-12/0316, від 25 березня 2016 року № 5-13/1580-5169 та від 08 вересня 2016 року № 5-13/617-15266 Державна казначейська служба України повідомляла позивача, що після виконання виконавчих документів, які надійшли раніше, до виконавчого листа Конотопського міськрайонного суду Сумської області, виданого за судовим рішенням у справі № 6а/577/106/13 (577/4570/13-а) від 09 жовтня 2013 року, Державною казначейською службою України будуть вжиті заходи щодо перерахування коштів на рахунок позивача.
Позиція Верховного Суду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.